Мексиканське нагір'я

Мексиканське нагір'я (ісп. Altiplanicie Mexicana) нагір'я південної частини Північної Америки, що займає більшу частину Мексики (її північну і центральну частину). Має площу близько 1200 тис. км². Складається з величезного плоскогір'я гірських хребтів, розташованих по межі зі сходу, півдня і заходу. Велика частина нагір'я розташовується на висоті 1000–2000 м.

На мапі Мексиканське нагір'я позначено як Altiplanicie Mexicana

Мексиканське нагір'я заселено нерівномірно. У районі родючих долин південної частини проживає близько половини населення Мексики, у той час як в інших місцях населені пункти вельми нечисленні.

Географія

Зі сходу Мексиканське нагір'я обмежено гірським хребтом Східна Сьєрра-Мадре (висота до 4054 м), що круто обривається в бік Мексиканської затоки. Західний кордон нагір'я — хребет Західна Сьєрра-Мадре (висота до 3150 м), ступенями знижується до узбережжя Тихого океану. На півдні нагір'я упирається в пасмо згаслих і діючих вулканів Поперечна Вулканічна Сьєрра. У північній частині в районі кордону Мексики і США, нагір'я утворює клиноподібний виступ між пустелею Сонора і плато Колорадо, плавно переходячи в плато Великі рівнини. На півночі нагір'я розташована пустеля Чіуауа.

Внутрішня частина Мексиканського нагір'я ділиться на райони: Північна Меса і Центральна Меса (ісп. mesa — стіл).

  • Північна Меса складається з відносно рівних улоговин (висота 900–1200 м) — Больсон (ісп. bolsón — низина, улоговина), розділених окремими хребтами. Середня висота району збільшується від 660 м на півночі до 2000 м на півдні.
  • Центральна Меса включає ряд вулканічних плато висотою 2000–2400 м, роз'єднаних гірськими височинами і улоговинами. Поверхня вкрита в основному вулканічними продуктами.

Клімат

Відкритість Мексиканської нагір'я з півночі і ухил Північної Меси до пустельних районів заходу США обумовлюють глибоке проникнення на південь холодних і сухих повітряних мас з півночі в зимову пору року. Тому, хоча північна частина Мексики розташована в низьких широтах, її клімат характеризується малою кількістю опадів і різкими коливаннями температури. Середня температура січня становить від 9 до 14 ° C, липня — від 28 до 31 ° C, мінімальні і максимальні температури становлять −10° C і +40 °C відповідно.

У південній частині плато висота над рівнем моря визначає кліматичний пояс:

  • Тьєрра Каліда (ісп. tierra cálida — гаряча земля) — висоти в середньому до 1400 м характеризуються сонячною і змінно-вологою погодою взимку і дуже сирою і дощовою погодою влітку.
  • Тьєрра темплада (ісп. tierra templado — помірна земля) — висоти в середньому до 3000 м мають помірно теплу погоду впродовж всього року: ясно навесні і взимку, похмуро і дощитиме восени.
  • Тьєрра фріа (ісп. tierra fría — холодна земля) — холодний пояс верхніх схилів високих гір; снігова лінія лежить на висоті 4500 м, і вершини найвищих гір постійно покриті снігом.

Середньорічні опади у внутрішніх районах становлять 200–400 мм, на зовнішніх схилах гір — до 2000-3000 мм.

Гідрографія

Нечисленні сезонні річки в північній частині Мексиканського нагір'я не мають стоку в океан і зазвичай закінчуються в больсонах, що призвело до накопичення в них товщі осадових порід і утворення ряду тимчасових безстічних солоних озер . Виняток представляє Ріо-Кончос, притока Ріо-Гранде.

У південній частині річки повноводніші, в районах активного вулканізму і частих землетрусів сформувалося багато тектонічних озер (Чапала, Куїцео тощо).

Корисні копалини

З геологічної точки зору Мексиканське нагір'я складається в основному з вапняків, пісковиків і мергелів, також поширені лавові покриви, на плато — аллювиально-делювіальні відкладення. Мексиканське нагір'я має багаті родовища срібла, свинцю, сурми, цинку, ртуті, залізних та марганцевих руд, золота, міді тощо.

Флора і фауна

Нагір'я покрито пустелями і склерофітними чагарниками з сосново-дубовими лісами, що охоплюють навколишні гірські хребти і утворюючи небесні острови на деяких внутрішніх хребтах. Мексиканське нагір'я характеризується своєрідною багатою рослинністю (більше 8 тис. ендемічних видів). На півночі рослинність рідкісна, представлена ​​багатьма видами кактусів (близько 500 видів), агавами (140 видів), юкками, дазіліріонамі і колючими чагарниками. На південь рослинність змінюється саванами, в яких ростуть злакові, амарантові, рідкісні акації та інші види. На навітряних схилах південної частини нагір'я ростуть вологі тропічні ліси.

Більшість тварин, що мешкають в регіоні, належить до неарктичної зоогеографічної області. На більшій частині території водяться олені (білохвостий тощо), антилопа вилоріг, різні гризуни (вивірки). З хижаків рись руда, пума, вовки, лисиці, видри, ракуни. З птахів — різноманітні представники горобиних. Також представлені численні плазуни. На півдні Мексиканського нагір'я зустрічаються ягуар, оцелот, кінкажу, пекарі, Cingulata, мурахоїдові тощо.

Ресурси Інтернету

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.