Чапала

Знаходиться в 40 км на південний схід від Гвадалахари, в південній частині Мексиканського нагір'я, між гірською системою Західна Сьєрра-Мадре та Трансмексиканським вулканічним поясом, на кордоні штатів Халіско і Мічоакан[4].

Вік озера був встановлений за допомогою вуглецевого аналізу 14 зразків деревини, знайдених в донних відкладеннях. Дослідження показали, що вік озера становить близько 38000 років. Згідно з дослідженнями, воно утворилося в період пізнього плейстоцену, геологічної епохи, яка охоплювала часовий відрізок від 1000000 до 25000 років тому[5].

Береги озера складені базальтами, ріолітамі і андезитами вулканічного походження[4].

В озеро впадають річки Лерма (найдовша з річок, що повністю протікають мексиканською територію), Ла-Пасьон та ін. Єдина річка, що витікає з озера — Ріо-Ґранде-де Сантьяго[6]. Відомості про глибину озера суперечливі: середня — 7 м[7]; від 4 до 7 м[8].

У басейні озера і Ріо-Гранде-де-Сантьяго мешкає 15,6 % населення Мексики[2].

Озеро Чапала привертає велику кількість різноманітних птахів, як місцевих видів, таких як рожевий пелікан, так і перелітних, в тому числі рогодзьобого пелікана. З 1982 по 1995 рік біологи зареєстрували на озері 153 видів птахів. З них 54 види мешкають в його околицях постійно, а 50 % зареєстрованих пернатих є міграційними видами. Озеро має велике значення для розмноження різних видів чаплі, що мешкає на озері цілий рік, і в той же час є місцем зимівлі водних мігрантів, таких як сивкоподібні та качки[9].

• 
  Озеро Чапала
• 
  Закат на озері Чапала.
• 
  Чапля на озері.
• 
  Озеро в ясну погоду.
• 

У 2009 році озеро Чапала було внесено до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення в рамках Рамсарської конвенції[10].

Озеро є основним джерелом питної води міста Гвадалахари[4]: 60 % води, що надходить в місто, йде з Чапали[11]. За даними досліджень, в басейновому окрузі Лерма — Чапала — Сантьяго виявлені значні наслідки втручання людини в природний водообіг, що вплинуло на гідрологічний цикл системи і, як наслідок, знизило щорічний обсяг води, що надходить в озеро. Крім того, на рівень води в озері вплинули кліматичні умови — кілька періодів посухи високої інтенсивності[2]. Дефіцит води в озері становить близько 1,7 км³[12]. Дослідження 2016 року віднесло озеро до розряду лужних оліготрофних озер через велику кількість водних рослин — рослин виду Eichhornia crassipes (водяний гіацинт)[8].

Через надмірну експлуатацію водних ресурсів озера та вирубку лісів на його берегах існує загроза зниження рівня і якості води в Чапале, що пов'язано також з попаданням в нього стічних вод з міських дренажних систем, зі збільшенням кількості відходів сільського господарства і тваринництва, що надходять з довколишніх районів[8].

Урагани, що почастішали останнім часом, змінили ситуацію: в жовтні 2018 року рівень води в озері, за даними Інституту астрономії і метеорології (IAM) Університету Гвадалахари (UdeG), вперше за 18 років показав збільшення загального обсягу на 81 %[13].

За існуючими версіями, назва Чапала може походити від науатльського «місце маленьких ваз або горщиків», «місце коників над водою» або з слова мови кока, що позначає «мокре місце»[14].

Озеро займає важливу нішу в економіці і культурі країни, так як є джерелом прісної води для великого міста, приносить дохід численним рибалкам, виступає в якості популярного туристичного об'єкта[15] і є історичним пам'ятником природи.

З 2013 року муніципальні та урядові організації, екологи та активісти, НВО і громадські діячі проводять різні заходи, з тим щоб міжнародний Комітет розглянув питання про включення Чапали до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО:

• це найбільше природне прісне озеро Мексики і місце проживання ендемічних представників фауни;
• озеро має культурне та історичне значення; так, розташований серед його вод острів Скорпіон є сакральним місцем для корінного народу — індійців уічоль[16];
• Чапала грає важливу роль в економіці країни як туристичний об'єкт;
• з назвою озера Чапала пов'язані літературні та художні персонажі[17].

• Список озер Мексики

• Estrategia general para el rescate ambiental y sustentabilidad de la cuenca Lerma-Chapala. — Instituto Mexicano de Tecnología del Agua, 2009.
• Ficha Informativa de los Humedales de Ramsar (FIR) – Versión 2006-2008. Процитовано 31 січня 2019.