Меліса лікарська

Меліса лікарська (Melissa officinalis L., лимонна м'ята, лимонна трава, меліса лимонна, цитрон-меліса, маточник, кадило, медівка, пасіка, папочна трава) — багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 50—120 см. Кореневище сильно гілкувате, з підземними паростками.

Меліса лікарська
Меліса лікарська
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід: Меліса (Melissa)
Вид:
Меліса лікарська (M. officinalis)
Біноміальна назва
Melissa officinalis

Морфологія

Стебло прямостояче, чотиригранне, опушене. Нижні бічні паростки повзучі. Листки супротивні, черешкові, яйцеподібні, з городчасто-зубчастими краями, знизу залозисто-волосисті, завдовжки 6—8 см. Квіти дрібні, білі, жовтуваті або рожеві, зигоморфні, зібрані по 3—10 шт. в однобокі несправжні кільця, розташовані в пазухах верхнього листя. Приквітки довгасті, коротші квіток. Чашка дзвонова, при плодах п'ятигранна, з 13 жилками, двогуба. Верхня губа плоска, з 3 зубцями, нижня — двозубчаста. Віночок двогубий, білуватий або рожевий, майже голий, завдовжки 13—15 мм, в 1,5-2 рази більше чашки. Тичинок 4, з них 2 нижні зближені. Маточка з верхньою чотирьох роздільною зав'яззю і довгим дворозщепленим стовпчиком. Плід складається з 4 ясно-бурих горішків, поміщених у чашку. Горішки яйцеподібні, ясно-бурі, дрібні, завдовжки 1,8-1,9 мм.

Квітне з червня по вересень.

Практичне використання

Листя вживається людьми як прянощі. Свіже листя додають в салати, зелені борщі, юшки, окрошки, вінегрети. У супи кладуть за кілька хвилин до закінчення готування. Висушене листя можна використовувати так само як і свіже. Його додають до чаю, компотів, квасу, пива, настоянок, оцту. На Кавказі сушеною мелісою посипають м'ясні та рибні страви.[2]

Використовується для прикрашання десертів.

Галерея
  • Квіти
  • Листя
  • Чай
  • Мило
  • Листя на десерті

Див. також

Примітки
  1. Melissa officinalis information from NPGS/GRIN. www.ars-grin.gov. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 4 березня 2008.
  2. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.150

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.