Меньшов Денис Миколайович

Меньшов почав свою спортивну кар'єру в Про-турі 2000 року, коли уклав контракт з іспанською командою Banesto. Перший успіх прийшов до нього 2001 року, коли він виграв Тур де л'Авенір (гонка для професійних молодих гонщиків). Через рік він зміг виграти один етап і стати переможцем гірської класифікації на Дофіне Лібере. 2003 року Меньшов здійснив прорив — посів 11-те місце в генеральній класифікації на Тур де Франс і виграв білу майку найкращого молодого гонщика. 2004 рік був останнім, коли він виступав за Banesto, і, водночас, одним з найкращих у його кар'єрі. Він виграв Тур Країни Басків, етапи Вуельти Арагону і Париж-Ніцца, а також 5-й етап Вуельти Іспанії від Сарагоси до Морельї.

Контракт Меньшова з командою закінчився у вересні 2004 року, тоді він оформив контракт з голландською командою Rabobank на 2 роки. Тут він став капітаном команди, після того, як звідти пішов Леві Лейфеймер. 2005 року Меньшов мав стати одним з фаворитів Тур де Франс, але через простуду він посів лише 85-те місце в генеральній класифікації, і фінішував з відставанням 2 години 35 хвилин від Ленса Армстронга[2]. Але Меньшов реабілітувався за свою невдачу на Вуельті. Він переміг на першому етапі (гонка з роздільним стартом) і на дев'ятому, і на деякий час став лідером генеральної класифікації. На 15-му етапі він програв боротьбу Роберто Ерасу в горах, і закінчив гонку на 2-му місці в генеральній класифікації. Але Ераса згодом дискваліфікували за вживання допінгу[3], а Меньшов став офіційним переможцем Вуельти Іспанії 2005. Проте, 2012 року титул повернули Ерасу[4].

2006 року Меньшов виграв на Тур де Франс 11-й, складний, гірський етап. Він переміг після спринтерської розв'язки за участю американців Леві Лейфеймера і Флойда Лендіса. У нього були хороші шанси на потрапляння в призери Туру, але через утому він скотився з 3-го на 6-те місце після боротьби в Альпах. Згодом Меньшов перемістився на 5-те місце після дискваліфікації Лендіса.

2007 року Меньшов покинув Тур де Франс на 17-му етапі разом з усією командою, через день після того, як Міхаеля Расмуссена звільнили з команди через підозри в застосуванні допінгу[5]. Того самого року він вдруге зміг виграти Вуельту в генеральній, а також гірській класифікаціях.

2008 року Меньшов заявив, що не візьме участі у Вуельті, але спробує добре виступити на Тур де Франс[6]. Перед Тур де Франс 2008 Денис Меньшов значився одним з претендентів на загальну перемогу. На перших важливих етапах в Піренеях він не атакував, діяв від оборони, у підсумку перед головними вирішальними етапами в Альпах перебував на 5-й позиції в генеральній класифікації з відставанням 57 секунд від лідера гонки Кедела Еванса.

На першому альпійському, 15-му етапі, після якого повинні були відбутися зміни в загальному заліку, Меньшов, перебуваючи в групі лідерів зі всіма основними конкурентами на загальну перемогу, за 7 кілометрів до фінішу спробував відірватися, але на крутому віражі зазнав падіння. Швидко наздогнавши групу, яка проїхала повз нього, він фінішував на тому етапі 8-м. Після 15-го етапу він піднявся на 4-ту позицію в генеральній класифікації, програючи новому лідеру 38 секунд. Наступного дня він заявив, що вважає головним своїм конкурентом за перемогу Карлоса Састре.

Після дня відпочинку група фаворитів у повному складі дісталася до останнього піку підйому, але Денис, їдучи обережно на узвозі, на фініші своїм колишнім попутникам програв 32 секунди, що відкинуло його на 5-ту позицію (програш 1 хвилина і 13 секунд відносно Франка Шлека).

Перед початком сходження на Альп д'Юез знову всі фаворити трималися разом. За 13 км до фінішу Карлос Састре здійснив атаку, і Денис підтримав його; група наздогнала їх, потім була ще одна атака Састре, Меньшов її підтримав, але тут же провалився у хвіст групи, а потім і зовсім залишився один. Састре пішов у відрив, який нарощував до фінішу, а відставання від Дениса жовтої майки, то досягало 30 секунд, то скорочувалося до 10, але Меньшов, підтримуючи рівний темп, все-таки зміг наздогнати їх. На фініші Денис програв Карлосу 2 хвилини 15 секунд, а з іншими конкурентами приїхав з однаковим часом. У генеральній класифікації Меньшов залишився на 5-му місці, з відставанням 2 хвилини 39 секунд від нової жовтої майки, Састре, хвилина і 5 секунд до Кедела Еванса.

Гори закінчилися, на шляху до Парижа залишилися рівнинні етапи і гонка з роздільним стартом. На 18-му і 19-му етапах, як і передбачалося, змін серед лідерів генеральної класифікації не сталося, всі фаворити приїжджали в одній великій групі. Перед гонкою з роздільним стартом Денис мав високі шанси на потрапляння в призери генеральної класифікації і зберігав ще теоретичні шанси на перемогу. Але в гонці з роздільним стартом Меньшов не зміг багато виграти у своїх конкурентів і залишився 4-м у підсумковому протоколі.

На Тур де Франс 2009

Меньшов виграв Джиро д'Італія 2009, перемігши також на етапах 5 і 12. Попри падіння на останньому кілометрі останнього етапу з роздільним стартом, який пролягав по Риму, Меньшов утримав рожеву майку і збільшив свою перевагу на 21 секунду, вигравши в підсумку 41 секунду в італійця Даніло ді Луки, який посів друге місце[7][8]. Також на тому змаганні Меньшов переміг в очковій класифікації.

На Тур де Франс 2010 Меньшов приїхав третім у загальній класифікації після того, як на останньому етапі з роздільним стартом обійшов Самуеля Санчеса. Згодом Меньшов перемістився на друге місце, коли Альберто Контадора 6 лютого 2012 року позбавили перемоги через допінг.

Пізніше 2010 року Меньшов перейшов у команду Geox-TMC, як спільний лідер команди з Карлосом Састре. На місці лідера Rabobank його замінив Роберт Гесінк. У складі Geox Меньшов посів 8-ме місце в генеральній класифікації Джиро д'Італія 2011. Команду не запросили на Тур де Франс, що стало ударом для Меньшова, якого вважали одним з фаворитів. Завершив на 5-му місці Вуельту Іспанії 2011, допомігши партнерові по команді Хуанові Хосе Кобо виграти змагання.

Наприкінці 2011 року Меньшов перейшов у російську команду Katusha на сезон 2012[1]. Того року він зосередився на підготовці до Тур де Франс 2012, хоча й був виснажений падіннями. Також він віграв гонку з роздільним стартом на чемпіонаті Росії. Тур де Франс 2012 він розпочав дуже добре. посівши 8-ме місце на пролозі, але через проблеми зі здоров'ям посів лише 15-те місце в генеральній класифікації[9]. На Олімпійських іграх 2012 він представляв збірну Росії як у груповій гонці так і в гонці з роздільним стартом[10]. Після Олімпійських ігор Меньшов узяв участь у Вуельті Іспанії, де виграв передостанній етап, перемігши в спринті Річі Порта.

Через рецидив травми правого коліна в квітні 2013 року не зміг продовжити весняну частину сезону[11]. 20 травня 2013 року заявив про завершення професійної кар'єри. 12 липня 2014 року стало відомо про те, що Меньшов дискваліфікований на два роки — до 9 квітня 2015 року — через аномальні відхилення в показаннях біологічного паспорта на Тур де Франс у 2009, 2010 і 2012 роках[12].

Гранд-тур	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
Джиро д'Італія	—	—	—	—	—	—	—	5	1	—	7	—
Тур де Франс	47	93	11	DNF	85	5	DNF	3	51	2	—	15
Вуельта Іспанії	—	—	—	DNF	2	DNF	1	—	—	41	5	54

DSQ = Дискваліфікований