Мечеть Хазрат-Хізр
Мечеть Хазрат-Хізр (узб. Hazrati Xizr masjidi, Хазраті Хізр масжіді) — мусульманська культова споруда в Самарканді на південній околиці Афрасіаба. Мечеть названа в честь пророка Хізра — покровителя мандрівників, легендарного володаря «живої води». Пам'ятка знаходиться на перетині вулиць Шахізінда і Ташкентської.
Мечеть Хазрат-Хізр узб. Hazrati Xizr masjidi | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
39°39′48″ пн. ш. 66°58′59″ сх. д. | ||||
Країна | Узбекистан | |||
Місто | Самарканд | |||
Тип | мечеть | |||
Тип будівлі | мечеть | |||
Стиль | народна архітектура самаркандської школи | |||
Дата заснування | 1919 | |||
Будівництво | 1854 —1919 роки | |||
Основні дати: VIII ст. — будівництво XIII ст. — руйнування | ||||
Мечеть Хазрат-Хізр Мечеть Хазрат-Хізр (Узбекистан) | ||||
Медіафайли у Вікісховищі |
У 2018 році на території мечеті був відкритий мавзолей першого Президента Республіки Узбекистан Іслама Карімова.
Історія
Мечеть вперше згадується в період арабського завоювання Согдіани (початок VIII століття)[1]. За легендою, після взяття Самарканда військами Кутайби в 712 році араби намагалися затопити міську фортецю, перекривши греблею канал Джуї-Арзіз. Однак з неба спустилася величезна біла птиця, яка зруйнувала греблю. На честь цієї події один із сподвижників Кутайби Мухаммад-ібн-Васі побудував на місці шанованого согдійцями зороастрийського храму на південному краю Афрасіаба біля Залізних воріт мечеть Хазрат-Хізр. Проте мечеть була повністю зруйнована в 1220 році під час монгольського завоювання.
Нинішня мечеть була побудована на древньому фундаменті в 1854 році. У 1884 році в будівлі було проведено оздоблювальні роботи і перебудови. У 1899 році був перероблений айван мечеті й прибудована дарвазахана. Після зведення вхідного порталу й східного мінарету, та перекриття дарвазахана ребристим куполом відомим самаркандським майстром Абдукадиром біні Бакі (Абдукадиром Бакієвим) у 1919 році, роботи були завершені.
Архітектура
Мечеть Хазрат-Хізр є яскравим прикладом народної архітектури самаркандської школи. Є прямокутною спорудою в плані, її розміри складають 30х16 метрів. Композиція мечеті асиметрична. Основними її елементами є квадратна в плані зимова ханака, перекрита куполом, і колонний айван. У центральній частині її західного боку розташований міхраб з худжрами по обидва боки. До мечеті збоку прибудовані квадратний у плані вестибюль з ребристим куполом на многогранному барабані (дарвазахана) і портал, прикрашений вежами-гульдаста[~ 1], з різьбленими дерев'яними дверима XIX століття. Окремо від будівлі розташований витончений східний мінарет. Із західного боку у фасад мечеті вписана вежа-гульдаста, що врівноважує мінарет. У декорі мечеті присутні стельові розписи, кирми[~ 2] на панелях, різьблений ганч[~ 3] в орнаментах і медальйонах, ганчові виливки в обрамленнях і сталактитовому карнизі.
Мавзолей Іслама Карімова
3 вересня 2016 року на території мечеті Хазрат-Хізр був похований перший Президент Узбекистану Карімов Іслам Абдуганійович. Незабаром після похорону в Головному управлінні з охорони та використання об'єктів культурної спадщини при Міністерстві культури Узбекистану почалося проектування мавзолею над його могилою. Складність проекту полягала в тому, що мечеть Хазрат-Хізр знаходиться під патронатом ЮНЕСКО. Тому потрібно було зв'язати дві різночасові будови єдиним архітектурним стилем, але й зберегти історичний вигляд об'єкту всесвітньої спадщини.
У будівництві мавзолею брало участь близько 2000 чоловік, в тому числі майстри-декоратори з Індії. Закінчити роботи планувалося до вересня 2017 року, але в останній момент відкриття мавзолею було вирішено приурочити до 80-річчя від дня народження Іслама Карімова. 30 січня 2018 року мавзолей урочисто відкрили, а першим його відвідувачем став чинний Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв.[2]
Усипальниця першого Президента Узбекистану складається з двох частин — традиційного айвану й самого мавзолею, який є однобанною спорудою центричної композиції, загальною висотою 7,55 метрів. Споруду виготовлено з білого мармуру, прикрашеного багатобарвною об'ємною рельєфною майолікою. Цокольна частина мавзолею виготовлена з темно-зеленого мармуру, а верхня частина стін завершується об'ємним сталактитовим поясом з різьбленої поливної теракоти. Мавзолей перекритий куполом, який лежить на арочних вітрилах і світловому барабані. Зовні купол покритий керамічною плиткою кольору теракоти. Фасади мавзолею виконані у вигляді аркових ніш. У південно-східній ніші облаштований вхід, інші ніші закриті різьбленими мармуровими панджарами.[3]
Інтер'єр усипальниці виконаний з білого мармуру з інкрустацією кольоровим напівдорогоцінним камінням. Арки вкриті розписами в техніці «кундаль» із застосуванням сухозлітного золота. Барабан купола прикрашений сталактитовим поясом з кераміки. Нижня частина стін мавзолею облицьована світло-зеленим оніксом. Посеред мавзолею здіймається сагана з білого оніксу, навколо якої написані аяти Корану і написи з епохи Аміра Тимура і Тимуридів.[3]
Біля входу в мавзолей встановлена мармурова плита, на якій узбецькою й англійською мовами викарбувано: «Це священне місце є вічним притулком Першого Президента Республіки Узбекистан, великого державного та політичного діяча, шановного і улюбленого сина узбецького народу Іслама Абдуганійовича Карімова».[4]
Нотатки
- Гульдаста’ (з перс. kulah — «гострокінечна шапка, шолом») — в середньовічній архітектурі Средньої Азії — кутова вежа або кутова трьохчетвертна колонна циліндричного чи многогранного перерізу
- Кирма’, Кірма′ (тюрк. kyrma) — візерунок, малюнок, виконаний у техніці інкрустації по ганчу (гіпсу). Використовується в традиційній архитектурі Середньої Азії.
- Ганч (тюрк. ganch) — вязкий матеріал білого кольору, аналогічний гіпсу. Розповсюджений в Середній Азїі (на Кавказі його називають «гажа»), його отримують обпалюванням вапнякових порід
Примітки
- Сайт посольства Узбекистана в РФ. Архів оригіналу за 22 лютого 2011. Процитовано 13 серпня 2010.
- Шавкат Мирзиёев открыл в Самарканде мавзолей Ислама Каримова.
- Б. Семёнов. Как выглядит мавзолей Ислама Каримова?.
- В Самарканде открыли мавзолей Ислама Каримова.
Література
- Самаркад. Музей под открытым небом. — Ташкент : Издательство литературы и искусства имени Гафура Гуляма, 1986. — С. 57—71.
- Памятники искусства Советского Союза. Средняя Азия. Справочник-путеводитль / Автор текста и составитель альбома Г.А. Пугаченкова. — М. : Искусство, 1983. — С. 395.
Посилання
- Мечеть Хазрет-Хизира на сайті Registon. Uz
- Фотографія мечеті на сайті Panoramio
- Мечеть Хазрет Хызр. Достопримечательности. Самарканд.
- Архитектурные и исторические памятники Самарканда. Мечеть Хазрет-Хызр. Процитовано 16 вересня 2012.
- Портал города Самарканда. Мечеть Хазрет-Хызр. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 16 вересня 2012.