Онікс
Онікс (дав.-гр. ὄνυξ — ніготь) — мінерал класу силікатів, різновид халцедону — халцедоновий волокнистий різновид кварцу — SiO2. Цим ім'ям також називають агат, проте вони відрізняються формою смуг: агат має криволінійні смуги, а онікс — паралельні.
| Онікс | |
|---|---|
 Онікс | |
| Загальні відомості | |
| Хімічна формула | Кремнезем (діоксид кремнію, SiO2) |
| Клас мінералу | оксидний мінерал |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тригональна |
| Твердість | 6.5–7 |
| Блиск | скляний |
| Колір риси | білий |
| Густина | 2.55–2.70 |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Показник заломлення | 1.530–1.543 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Нігті |
 Онікс у Вікісховищі | |
Загальні відомості
Містить (%): SiO2 — 98-100; Fe2O3 — 0-2.
Онікс має тригональну сингонію, трапецоедричний вид. Його твердість складає 6.5–7, а густина — 2.55–2.70. Блиск скляний. Злам раковистий. Розчиняється тільки у плавиковій кислоті. Піддається дії лугів.
Зустрічається у розсипах, у вигляді натічних форм, які заповнюють порожнини. Утворює суцільні маси, лінзовидні окремості. Прихованокристалічний.
Знаходиться спільно з агатом і кварцом у змінених лавах основного складу (у порожнинах цих порід). Заповнює жили пізніх стадій. Утворює крупні гальки при вивітрюванні мигдалекам'яних лав.
Родовища: Індія, Бразилія (Мінас-Жерайс), Уругвай, Алжир (г. Маскара), Узбекистан, Туркменістан. Історичною славою користувалися родовища оніксу в Стародавньому Єгипті (м. Алабастрон, т. зв. «єгипетський алебастр» Плінія Старшого) та Іранського Азербайджану («тавризький мармур»). Як виробне і декоративно-облицювальне каміння використовувався у Стародавньому Єгипті та Вавилоні. Назва — від грецьк. «онікс» — ніготь, лапа, копито (E.Theophrastus, бл. 315 р. до н. е.).
Різновиди
Розрізняють:
- Онікс алебастровий (те саме, що онікс мармуровий),
- Онікс арабський (грубосмугастий чорно-білий різновид халцедону),
- Онікс єгипетський (О. алебастровий),
- Онікс зелений (халцедон зелений),
- Онікс каліфорнійський (смугасті сталагміти складені кальцитом або арагонітом),
- Онікс кальцитовий (масивні натічні, іноді зональносмугасті кальцити),
- Онікс мармуровий (шаруватий вапняковий накип, щільні напівпрозорі агрегати кальциту і арагоніту,
- Онікс мексиканський (О. мармуровий з Мексики, різновид вапнякового туфу з волокнистого кальциту, або кальциту із сталагмітів),
- Онікс сердоліковий (сердолік з червоними та білими смугами),
- Онікс східний (смугастий забарвлений травертин),
- Онікс чорний (ювелірна назва одноколірного, чорного та темно-сірого халцедону),
- Онікс яшмовий (шарувата яшма).
Див. також
Примітки
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Онікс // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Онікс // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
- Онікс // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1216. — 1000 екз.
- Onyx. mindat.org (англійською). Процитовано 10 серпня 2018.
- Onyx. gemdat.org (англійською). Процитовано 10 серпня 2018.