Микитась Василь Лазарович

Біографія

Народився 23 жовтня 1924 року в селі Жовтому (тепер П'ятихатського району Дніпропетровської області).

Учасник Другої світової війни. Закінчив Дніпропетровський університет; у 19551970 роках працював в Ужгородському університеті, у 19701974 роках — в Інституті історії АН УРСР, з 1974 року — завідувач відділом рукописних фондів і текстології, з 1979 року — завідувач відділом давньої української літератури, з 1985 року — провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР.

Помер в Києві 20 березня 1999 року. Похований на Новобайковому кладовищі.

Літературна діяльність

Літературну діяльність розпочав з віршів, що з'являлись у піонерській газеті «На зміну» з благословення Павла Тичини. Автор понад 200 публікацій та багатьох книжок, серед яких:

  • «О. В. Духнович»;
  • «Український письменник-полеміст Михайло Андрелла»;
  • «Давні рукописи й стародруки»;
  • «Літературний рух на Закарпатті другої половини ХІХ ст.»;
  • «Галузка могутнього дерева»;
  • «Проти фальсифікації спадщини Лесі Українки»;
  • «Правда про Василя Стефаника»;
  • «Через гори і кордони»;
  • «З ночі пробивалися…»;
  • «Іван Франко — дослідник української полемічної літератури».
  • «Давньоукраїнські студенти і професори»
  • «Вінценосні розпусниці»

Один з авторів колективних літературознавчих досліджень.

У 1962 упорядкував і написав передмову до колективної збірки «Гірські квіти», що вийшла друком в Ужгороді.[1]

Примітки

  1. Гірські квіти: вірші / Марійка Підгірянка, Миколая Божук, Маруся Тисянська ; Вступ.ст. Максим Тадейович Рильський ; Упоряд., передмова Василь Лазарович Микитась . — Ужгород: Закарпатське обласне видавництво, 1962 . — 95 с. : іл. — укр. мовою

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.