Микола Пій Сапіга

Микола Пій Сапіга Побожний (лит. Mykalojus Pius Sapiega, пол. Mikołaj Pius Sapieha ; 1581 — 14 березня 1644). Син Миколая Сопіги та його другої дружини Ганни Вишневецької. Брат Казимира. Батько Казимира Мельхіадеса і Яна Фердинанда.

Микола Пій Сапіга
Микола Сопіга Побожний
Народився 1581(1581)
Помер 14 березня 1644(1644-03-14)
Люблін
Країна  Велике князівство Литовське
 Річ Посполита
Діяльність політичний і державний діяч Речі Посполитої
Alma mater Браунсберзька єзуїтська колегія
Титул
воєвода Мінський і Берестейський
Посада воєводи мінські, воєвода берестейський, каштелян віленський, посол Сейму Речі Посполитоїd, хорунжий великий литовський і Marshal of the Court of the Grand Duchy of Lithuaniad
Конфесія православний католик
Рід Сапіги
Батько Микола Сопіга
Мати Ганна Андріївна Вишневецька
Родичі Сини: Казимир Мельхіадес, Ян Фердинанд.
У шлюбі з Ядвіґа Анна Войнянка, Ельжбета Прусіновська
Діти Kazimierz Melchiades Sapiehad і Jan Ferdynand Sapiehad

Вчився разом з братом у колегіумі єзуїтів у Брунсбергу, в університетах Відня, Триру, Майнцу, Мадрида, Парижа. Побували в 1612 в Рим і в 1613 на Мальті. З жовтня 1613 в Кодені.

Служба

Представник коденської лінії литовського магнатського роду Сапегів герба « Лис». Другий син полоцького воєводи Миколи Сапеги (1545–1599) від шлюбу з княжною Анною Андріївною Вишневецькою (пом. бл. 1595).

В юності Микола разом з братом Христофром багато подорожував країнами Західної Європи, навчався в єзуїтському колегіумі у Бранево (Браунсберг), потім в університетах Відня, Тріру, Майнцу (1608), Парижу (1609—1610) і Мадриду (1611). Також брати відвідали Рим (1612) і острів Мальту (1613). У жовтні 1613 року Микола і Христофор Сапеги повернулися на батьківщину.

Повернувшись з-за кордону додому, Микола Сапіга спробував почати політичну кар'єру, яка, незважаючи на підтримку впливового родича, канцлера великого литовського Льва Івановича Сапєги, спочатку не склалася. В 1621 року він був обраний послом у сейм, в 1622 став депутатом Трибуналу Великого князівства Литовського.

В 1625–1627 роках Микола Сапега знову перебував за кордоном, в основному, в Італії. В 1627 після повернення додому отримав посаду хорунжого великого литовського.

В 1632 Микола Сапега був присутній на похоронах польського короля Сигізмунда III Вази. В 1634 на посаді маршалка Литовського Трибуналу зустрічав короля Владислава і королевича Яна Казимира, які поверталися з смоленської кампанії. В 1637 і 1638 роках двічі обирався послом у сейми.

У липні 1638 Микола Сапега отримав посаду мінського воєводи, а в листопаді того ж року став воєводою берестейським. В 1642 король польський Владислав Ваза, щоб зміцнити позиції Сапег в Литві, призначив його каштеляном віленським.

Релігійні погляди

В 1629 році розпочав будівництво в родовому маєтку Кодені. Наступного року поїхав у Рим на аудієнцію до Папи. Помолився в папській каплиці перед образом Грегоріанської Богородиці, відомої також як Мати Божа Гваделупська, і одужав від хвороби яка його мучила. Хотів вивезти образ, але ніхто з кардиналів навіть не хотів те слухати, оскільки він був у великий пошані. В 1630 році викрав образ і вивіз його окружними дорогами через Загреб і Львів у Кодень. 8 вересня 1631 року образ був повіщений в коденському замку. Папа Урбан VIII відлучив Миколая від церкви. Через три роки Миколай Сопіга рішучо виступив на Сеймі проти шлюбу короля Владислава з протестантською князівною Єлізаветою Нойбурзькою. Згідно з іншою версією мав сприяти поширенню унію. Після цього нунцій Вісконті мав написати до Папи лист про вчинок магната з проханням вернути його у лоно церкви і дозволити затримати образ Богородиці Коденської. Папа погодився за умовою що він здійснить піше поломництво у Рим. Там він був обдарований 100 костельними реліквіями. Луцький біскуп отримав доручення розмістити образ Богородиці Коденської в новозбудованому костелі св. Ганни. Храм був освячений 8 січня 1636 року. Сюди ж були перенесені тіла предків Миколая.

Господарська діяльність

Власник Коденя, Вишнич, Заозір'я, Мстижу.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.