Милан Мартич

Милан Мартич (серб. Милан Мартић, р. 18 листопада 1956(19561118), Жагрович) — сербський політик, президент Республіки Сербська Країна в 1994 — 1995 роках. Лідер сербських сепаратистів Хорватії.[1] 12 червня 2007 засуджений Гаазьким трибуналом до 35 років ув'язнення[2][3] за звинуваченням у переслідуванні, вбивствах, затриманнях, тортурах, жорстокому поводженні, нападах на мирне населення, насильницькій депортації несербського населення, руйнуванні релігійних об'єктів, грабежах майна боснійців і хорватів, що проживали в Сербській Країні, Цазінській Країні і Загребі.

Милан Мартич
серб. Милан Мартић
3-й Президент Республіки Сербська Країна
26 січня 1994  серпень 1995
Попередник Горан Хаджич
Наступник Посада скасована
Народився 18 листопада 1956
Жагрович, СР Хорватія, СФРЮ
Відомий як політик, поліцейський, військовослужбовець
Громадянство СФРЮ
Національність серб
Політична партія 1) Союз комуністів Югославії
2) Сербська демократична партія
Релігія Сербська православна церква

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Милан Мартич закінчив поліцейське училище в Загребі, працював у поліції Шибеника, пізніше — молодшим інспектором поліцейським у Книні. Через деякий час став начальником поліцейської дільниці у Книні.

В 1990 році очолив сербське цивільне ополчення. Із 1991 до 1995 року обіймав кілька важливих посад в уряді Сербської Країни.

Під час президентських виборів у Сербській Країні 1993 Мартича підтримав Слободан Милошевич. Мартич балотувався від Сербської партії соціалістів, яка отримувала значну фінансову підтримку від Соціалістичної партії Сербії Милошевича[4]. У другому турі виборів в 1994 році він був обраний президентом і залишався при владі аж до падіння Сербської Країни в ході операції «Буря», проведеної Хорватією в 1995 році.

В 2002 році Мартич був переданий Гаазькому трибуналу. Згідно з офіційним обвинуваченням Гаазького трибуналу, він сприяв організації етнічних чисток, спрямованих проти хорватів та інших несербських народів Країни, де було знищено або депортовано практично все несербське населення — 78 тисяч осіб. Спочатку звинувачувався лише в керівництві ракетним обстрілом Загреба у відповідь на зроблену Хорватією операцію «Блискавка». У результаті обстрілу загинуло семеро цивільних осіб. Пізніше Мартич виступив на телебаченні й радіо Сербії та визнав, що санкціонував обстріл.

Милан Бабич, один з найважливіших лідерів хорватських сербів, під час суду над Мартичем заявив, що вся відповідальність за війну в Хорватії лежить на Мартичі, керівництво яким здійснювалося з Белграда[5].

У червні 2009 року Мартич був переведений для відбування покарання в Тартуську в'язницю (Естонія)[6].

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.