Мироненко Олександр Олексійович

Олекса́ндр Олексі́йович Миро́ненко (* 19 квітня 1918(19180419), с. Івахники (нині Яхники) Лохвицький повіт, Полтавська губернія, УНР — 17 липня 1999, Москва, РФ) — Герой Радянського Союзу (1944), генерал-полковник авіації (1965), заслужений військовий льотчик СРСР (1965), кандидат військово-морських наук (1967). Депутат Верховної Ради УРСР 7-го скликання.

Могила на Троєкурівському цвинтарі Москви
Олександр Олексійович Мироненко
Народження 19 квітня 1918(1918-04-19)
с. Івахники (нині Яхники) Лохвицький повіт, Полтавська губернія, УНР
Смерть 17 липня 1999(1999-07-17) (81 рік)
Москва, РФ
Поховання
Троєкуровське кладовище : 
Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Вид збройних сил  ВМФ СРСР
Рід військ Морська авіація
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби 1937—1987
Партія КПРС
Звання  Генерал-полковник авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
(№ 4015)

Життєпис

Учасник німецько-радянської війни: в червні-вересні 1941 — командир ланки 5-го винищувального авіаційного полку ВПС ВМФ, у вересні 1941 — серпні 1942 — командир ланки 71-го винищувального авіаційного полку ВПС ВМФ, в серпні 1942 — січні 1943 — командир авіаескадрильї 11-го винищувального авіаційного полку ВПС ВМФ. У січні—травні 1943 — командир 12-ї окремої винищувальної авіаційної ескадрильї ВПС ВМФ, в червні 1943 — травні 1945 — командир 13-го (з липня 1944 — 14-го гвардійського) винищувального авіаційного полку ВПС ВМФ. Воював у складі ВПС Балтійського флоту.

Брав участь в обороні Талліна і Ленінграда, зняття блокади Ленінграда, Виборзько-Петрозаводській операції, Прибалтійській операції, Східно-Прусській операції і блокаді курляндського угруповання противника.

За час війни здійснив 671 бойовий виліт на винищувачах І-15 біс, МіГ-3, Як-7Б і Як-9, в 74 повітряних боях збив особисто 16 і в складі групи 5 літаків противника.

До жовтня 1945 року продовжувала командувати винищувальних авіаполком ВПС Балтійського флоту.

У 1948 році закінчив Військово-морську академію імені Ворошилова.

З грудня 1948 року командував 7-ю винищувальною авіадивізією (ВПС 5-го ВМФ). З лютого 1949 року — помічник командувача ВПС 5-го ВМФ по ВВС, з вересня 1952 року — командир 106-го винищувального авіакорпусу ППО (ВПС Тихоокеанського флоту), з серпня 1954 року — помічник командувача ВПС Тихоокеанського флоту.

У травні 1956 — січні 1971 року — командувач ВПС Чорноморського флоту. У 1969 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу Збройних сил СРСР.

У січні 1971 — серпні 1974 року — начальник штабу авіації ВМФ, у серпні 1974 — липні 1982 року — командувач авіації ВМФ СРСР.

З 1982 року — науковий консультант в Науково-технічному комітеті ВМФ. З грудня 1987 року генерал-полковник авіації Мироненко — у відставці. Працював референтом в Науково-технічному комітеті ВМФ у Москві.

Помер 17 липня 1999 року. Похований на Троєкуровському цвинтарі в Москві.

Нагороди та звання

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.