Східно-Прусська операція

Схі́дно-Пру́сська наступа́льна опера́ція (13 січня — 25 квітня 1945) — стратегічна наступальна операція радянських військ у завершальний період німецько-радянської війни 1941—45.

Східно-Прусська наступальна операція
Німецько-радянська війна
Німецькі солдати з реактивними протитанковими гарматами «Панцерфаустами». Лютий 1945

Німецькі солдати з реактивними протитанковими гарматами «Панцерфаустами». Лютий 1945
Дата: 13 січня — 25 квітня 1945
Місце: Східна Пруссія, Німеччина; північна Польща
Результат: Перемога Червоної Армії, оточення та полон німецьких військ
Сторони
 Третій Рейх  СРСР
Командувачі
Г. Райнхардт
Л. Рендуліч
Ф. Мюллер
Д. фон Заукен
В. Вайс		 Рокоссовський К. К.
Василевський О. М.
Черняховський І. Д. †
Трибуц В. П.
Баграмян І. Х.
Військові сили
580,000 солдатів
200,000 фольксштурм		 1,670,000 солдатів
Втрати
до 100,000 загиблих,
220,000 полонених.
Втрати фольксштурму, поліції, організації Тодта і Гітлер'югенд невідомі.		 126,000 загиблих,
458,000 поранених.
Всього: 585,000
Кенігсберзька наступальна операція

Загальний задум

Метою операції був розгром стратегічного угруповання німецьких військ у Східній Пруссії і північній частині Польщі. Східно-Прусську операцію проводили війська 2-го (Маршал Радянського Союзу К. К. Рокоссовський) і 3-го (генерал армії І. Д. Черняховський, з 20 лютого Маршал Радянського Союзу О. М. Василевський) Білоруських фронтів за участю 43-ї армії 1-го Прибалтійського фронту (генерал армії І. Х. Баграмян) і за сприяння Балтійського флоту (адмірал В. П. Трибуц) — всього 15 загальновійськових та 1 танкова армія, 5 танкових і механізованих корпусів, 2 повітряні армії (1670 тис. чол., 28 360 гармат і мінометів, 3300 танків і самохідних артилерійських установок, близько 3000 літаків).

У Східній Пруссії противник створив потужну систему укріплень. На початку 1945 тут оборонялася група армій «Центр» (з 26 січня група армій «Північ») під командуванням генерал-полковника Г. Райнхардта (з 26 січня генерал-полковника Л. Рендуліча) у складі 1 танкової і 2 польових армій і 1 повітряного флоту (всього 41 дивізія і 1 бригада — 580 тис. чоловік і 200 тис. фольксштурмістов, 8200 гармат і мінометів, близько 700 танків і штурмових гармат, 515 літаків).

Задум радянського Верховного Головнокомандування — ударами, що охоплюють, на північ від Мазурських озер на Кенігсберг (нині Калінінград) і на південь від них на Млаву, Ельбінг (нині Ельблонг) відсікти східно-прусське угрупування від останніх сил націстської Німеччини, притиснути її до моря і знищити.

Хід операції

Війська 3-го Білоруського фронту почали наступ 13 січня 1945 і, зламавши наполегливий опір військ Вермахту, 18 січня прорвали оборону німців північніше Гумбіннена (нині Гусев) на фронті 65 км і на глибину 20—30 км. Війська 2-го Білоруського фронту перейшли в наступ 14 січня, після напружених боїв прорвали головну смугу оборони і, розвиваючи стрімкий наступ, 26 січня вийшли до Балтійського моря північніше Ельбінга. 22—29 січня на узбережжя вийшли війська 3-го Білоруського фронту. Основні сили Вермахту (близько 29 дивізій) були розчленовані на ізольовані угрупування (гайлігенбайлську, кенігсберзьку і земландську); лише частина сил 2-ї німецької армії встигла відійти за Віслу до Померанію. Знищення притиснутих до моря угрупувань було покладене на війська 3-го Білоруського фронту, посиленого 4 арміями 2-го Білоруського фронту, решта сил якого приступили до проведення Східно-Померанської операції 1945.

Війська 3-го Білоруського фронту 13 березня відновили наступ і до 29 березня ліквідували гайлігенбайлське угруповання. В ході Кенігсберзької операції 1945 було розгромлено кенігсберзьке угрупування, залишки якого капітулювали 9 квітня. 13—25 квітня був завершений розгром земландського угрупування.

Див. також

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.