Мирон Левицький
Мирон Левицький | ||||
---|---|---|---|---|
Псевдо | LEV, Лев | |||
Народився |
14 жовтня 1913 Львів | |||
Помер |
17 липня 1993 (79 років) Торонто | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | письменник-прозаїк, маляр, графік | |||
|
Миро́н Микола́йович Леви́цький (псевдонім: LEV, Лев; 14 жовтня 1913, Львів — 17 липня 1993, Торонто) — український письменник-прозаїк, маляр, графік. Член Об'єднання українських письменників «Слово».
Життєпис
Навчався в Мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові та в Академії мистецтв у Кракові (1931—1934). Працював у видавництвах — зокрема у «Батьківщині», співпрацював з Львівським історичним музеєм; у 1938—1939 — у місячнику «Ми і світ».
За першої радянської влади — художник в Археологічному відділі Академії Наук та Історичному музеї. У 1942—1943 працював в Українському видавництві, викладав у Львівській мистецько-промисловій школі. У 1943—1944 — військовий кореспондент газети «До перемоги» дивізії «Галичина». У 1945—1946 рр. викладав у Інсбруку (Австрія).
У 1949 році емігрував до Канади: у Вінніпезі працював редактором «Комаря» (1948—1950), «Українського клубу книжки». З 1954 — художній редактор у видавництві Івана Тиктора. Влаштовував виставки картин у Парижі, Марокко, Нью-Йорку.
Працював мистецьким керівником фільмової фірми «Орбіт», працівники якої намагалися зберегти на кіноплівці задокументовані матеріали про українські поселення по всьому світі. Два роки прожив в Парижі, 1958 в галереї Рор Вольмар відбулася його перша самостійна виставка. В Австралії, зокрема у Канберрі, працював над розписом українських церков.
За життя усі томи «Літопису УПА» випускалися з обкладинками, намальованими Левицьким.
1982 року вийшла його збірка «Ліхтарі» — про передвоєнний Львів.
Закінчив своє життя 17 липня 1993 року[1].
2009 року його вдова, Галина Горюн-Левицька, подарувала колекцію з 119 творів — із них 77 — Мирона Левицького, Національному музею ім. Андрея Шептицького у Львові.
Видання
- Левицький М. Уляна. Віктор Ґюґо винуватий// Слово. Збірник 9. — Едмонтон: ОУП «Слово», 1981. — С. 120–128.
- Левицький М. Ліхтарі: Новели. — Едмонтон, Торонто: ОУП «Слово», 1982. — 108 с.
- Левицький М. Фіяско Афродіти // Слово. Збірник 11. — Б. м.:ОУП «Слово», 1987. — С.216–226.
- Левицький М. Віктор Гюго винуватий (З циклу «Ліхтарі») // Хрестоматія з української літератури в Канаді. — Едмонтон, 2000. — С. 407–410.
- Левицький М. Віктор Гюго винуватий // «Український журнал». — 2008. — № 1. — С. 56–57
Посилання
- Levytsky, Myron // «Internet Encyclopedia of Ukraine» (англ.)
- Мистець М. Левицький (У першу річницю відходу у вічність) // «Свобода», ч. 231, 6 грудня 1994, с. 2
- Контур і слово (3) — Мирон Левицький // «Український журнал». — 2008. — № 1. — С. 56
- До 100-річчя Мирона Левицького у Львові відкрилася виставка його робіт // «День», 16 листопада 2013
- Перелісна К. Три правди. Казка: Ілюстрації Мирона Левицького. — Торонто: Українські працівники літератури для дітей і молоді, 1994. — 24 с.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Нестеренко П. В. Левицький Мирон // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.
- Збірка Галини Горюн-Левицької. — К. : Родовід, 2006. — 132 с.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.