Мисцова
Мисцова (пол. Myscowa) — лемківське село в Польщі, у гміні Кремпна Ясельського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 265 осіб (2011[1]).
Село
з половини ХХ ст. костел Координати 49°31′44″ пн. ш. 21°33′20″ сх. д.
|
Історія села
Мисцова одне з найстаріших сіл в околиці верхів'я Віслоки. В 1420 р. село було закріпачене родом Войшиків гербу Повала за волоським правом. Згадка про існування тут церкви сягає 1581 р.
У 1510 році село стало власністю сяноцького каштеляна Андрія Стадницького, а з XVII ст. власниками почергово були Кохановські, Любомирські, Семенські, Левицькі, Потулицькі.
Нову муровану церкву Преп. Мат. Параскеви спорудили в 1796 р. на місці попередньої, котра простояла коло 400 років. Дана церква була парохіяльною, збереглася й досі, поряд до 1986 р. стояла давня дерев'яна дзвіниця із кованим залізним хрестом загадкового походження принаймні XVIII ст. Церква була ремонтована в 1908 р., після виселення лемків перетворена в 1949 р. на костел.
У 1885 році у Крампній нараховувалось 1190 греко-католиків, кілька римо-католиків і 6 юдеїв.
До другої половини XIX ст. село було осередком каменярства і столярства на Лемківщині. Тут виготовляли побутові предмети, а також надгробні пам'ятники, придорожні хрести і каплички.
Перед Першою світовою війною в селі були двір і фільварок, школа, москвофільська читальня імені М.Качковського, тартак, два водяні млини, фолюш (сукновальня) і корчма. Щомісяця проводилися ярмарки худоби, на які приходили навіть із Пряшева.
Перша світова війна не спричинила значної шкоди селу. В 1937 р. жителі села спорудили нову школу.
До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Дуклянського деканату. Тилявська схизма не торкнулася села. Станом на 1936 рік в селі проживало 1285 греко-католиків і 10 римо-католиків. Метричні книги провадились від 1784 р[2].
На 01.01.1939 в селі проживало 1320 мешканців (1310 українців і 10 поляків)[3].
У 1945 році більшу частину мешканців села було переселено на схід України, а 60 осіб 27 травня 1947 року в ході операції «Вісла» польським військом було депортовано на понімецькі землі Польщі в околиці Легниці й Любіна. Щоб уникнути депортації більшість записалися поляками, через що задокументовано залишення в селі 211 поляків та 10 українців — зі «змішаних» родин. На місце виселених українців були заселені поляки.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Пам'ятки
- Мурована церква Преп. Мат. Параскеви 1796 р.
- Парафіяльний цвинтар з дерев'яною каплицею св. о. Николая кінця XIX ст.
- Школа 1937 р.
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Хомик Василь Федорович (1933—2002) — український поет, фольклорист.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 139 | 34 | 87 | 18 |
Жінки | 126 | 27 | 59 | 40 |
Разом | 265 | 61 | 146 | 58 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мисцова
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 65-67
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 39.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Див. також
Джерела
- Шематизм греко-католицької єпархії Лемківщини. — Львів, 1936 — с. 64-65
- Myscowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 826. (пол.)
- Apokryf Ruski (пол.)