Митна справа в Україні

Історія сучасної митниці в Україні починається з моменту проголошення незалежності України.

25 червня 1991 року прийнятий закон «Про митну справу в Українській РСР»[2], який встановив митними органами Української РСР єдину республіканську систему, яка включала

• Державний комітет митного контролю Української РСР
• Митниці Української РСР

Державний комітет митного контролю Української РСР створювався Кабінетом Міністрів Української РСР. Положення про Державний комітет митного контролю Української РСР затверджувалося Верховною Радою Української РСР. Керівництво митною справою здійснювалось Верховною Радою та Кабінетом Міністрів Української РСР.

Повноваження створення, реорганізації і ліквідації митниць Української РСР покладалися на Державний комітет митного контролю Української РСР.

Склад митниць Української РСР на 1991 рік:

• 25 митниць (за кількістю областей)
• 49 митних постів:
  • 29 автомобільних пунктів пропуску
  • 14 залізничних пунктів пропуску
  • 4 авіаційних пунктів пропуску
  • 17 морських і річкових пунктів пропуску
• 2000 осіб

12 грудня 1991 року введено в дію Митний кодекс [3], який розділив митницю в Україні на Органи державного регулювання митною справою, що формують митну політику та Митні органи, що її реалізує. Органом державного регулювання визначено Державний митний комітет України. Реалізація митної політики все ще покладалася на

• Державний митний комітет України
• Митниці України

Основним завданням Держмиткому було визначено забезпечення захисту економічної безпеки України, додержання законодавства про митну справу, здійснення митного контролю та оформлення.

26 червня 1992 року Україна стала повноправним членом Всесвітньої митної організації. Задля гармонізації та систематизації митного контролю 11 січня 1993 року Декретом Уряду затверджено Єдиний митний тариф України[4][5], який встановлює коди та ставки мита на усі можливі групи товарів.

Протягом 1992–1993 відкрито 62 тимчасових пунктів пропуску.

28 січня 1994 року змінами у Митний кодекс повноваження створення Держмиткому передано Президенту України, передбачено створення Кабінетом Міністрів України територіальних митних управлінь, а створення митних органів Держмитком став повинен погоджувати з Міністерством фінансів України.

29 листопада 1996 року Указом Президента України «Про Державну митну службу України»[6] здійснено кардинальну реорганізацію структури митної системи України, змінено принцип її побудови та управління з територіального на регіональний. На базі ліквідованого Державного митного комітету України утворено Державну митну службу України, як центральний орган виконавчої влади.

До реорганізації:

• 69 митниць
• 268 митних постів

Після реорганізації:

• 55 митниць
• 199 митних постів

Тобто, ліквідовано 11 митниць, на базі яких розпочали роботу менші за чисельністю митні пости.

У структурі митниць створено управління, відділи та сектори:

У 1997–1998 роках — відділи тарифів та митної вартості, для боротьби із заниженням митної вартості.

У 1998 — митні лабораторії у Львові, Дніпропетровську, Харкові та Одесі, для проведення фізико-хімічних досліджень, матеріало- й товарознавчих експертиз.

У 1998 році створено Центральну енергетичну митницю (Енергетичну регіональну митниця).

Академії митної служби України, головний навчально-методичний заклад з підготовки кадрів митної справи, центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у Києві і Хмельницькому, для підготовки фахівців митної справи.

16 серпня 2001 для спрощення митного контролю Наказом Державної митної служби створюються «зелений» та «червоний» коридори[7].

5 квітня 2001 року прийнято Закон України «Про Митний тариф України»[8]. В його основу покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Законом встановлено, що визначення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, здійснюється Верховною Радою України шляхом прийняття законів України з урахуванням висновків Уряду.

17 травня 2002 року відповідно до Указу Президента України[9] держава приєдналась до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (Женевська конвенція), що сприяло спрощенню митних процедур.

11 липня 2002 року Президентом України підписано прийнятий Верховною Радою України новий Митний кодекс[10], який закріпив в національному законодавстві основні положення ряду міжнародних конвенцій та угод з питань митної справи, у тому числі й ГАТТ/СОТ[11][12][13].

Чисельний склад на 1 січня 2004:

• 18300 осіб

У 1997 році Державну митну службу обрано до складу Фінансового комітету Всесвітньої митної організації, а 1998 році — до складу Політичної комісії цієї організації.

На початку 2005 року Президент України Віктор Ющенко проголосив приєднання України до Світової організації торгівлі одним із першочергових пріоритетів зовнішньоекономічної політики на 2005 рік.

5 лютого 2008 року на засіданні Генеральної Ради Світової організації торгівлі (СОТ) Україні запропоновано стати її членом. Того ж дня Президент України Віктор Ющенко та керівники СОТ підписали угоду про вступ України до організації. 10 квітня 2008 року Верховна Рада ратифікувала угоду[14][15]. 16 травня 2008 року Україна стала 152-им офіційним членом СОТ.

13 березня 2012 року прийнятий, а 1 червня 2012 року набрав чинності новий Митний кодекс України.

4 лютого 2013 затведржено план заходів з реорганізації Державної митної служби[16]. Основні кроки:

• Реєстрація запису про реорганізацію в ЄДР ЮО.
• Інвентаризація
• Передача об'єктів та активів
• Закриття рахунків, боргів
• Звільнення з пропонуванням посад у Міністерстві доходів і зборів
• Припинення

4 липня 2013 змінами до митного кодексу слова «митний орган», «митна служба» замінені на слова «органи доходів і зборів»[17].

Міністерство доходів і зборів ліквідоване 1 березня 2014 року[18]. Органи доходів і зборів підпорядковано Міністерству фінансів.

Постановою Кабінету Міністрів від 21 травня 2014 р.[19] прийнято рішення створити Державну фіскальну службу шляхом реорганізації Міністерства доходів і зборів.

У Державній фіскальній службі за митний контроль та оформлення відповідають такі підрозділи:

• Департамент організації митного контролю та оформлення
• Департамент адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання
• Департамент організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії
• Департамент таргетингу та управління митними ризиками
• Управління митної статистики

18 грудня 2018 Кабінет Міністрів утворив Державну податкову (ДПС) та Державну митну (ДМС) служб, реорганізувавши Державну фіскальну служби шляхом поділу[20].

5 липня 2019 головою Державної митної служби було призначено Максима Нефьодова, який переміг на конкурсі на посаду голови Державної митної служби.

23 липня 2019 Прем'єр міністр України Володимир Гройсман підписав розпорядження, яким затверджено план заходів реформування органів, що реалізують податкову та митну політику[21][22].

Стаття 6 «Компетенція митних органів України» ЗУ «Про митну справу в Україні» визначає такі функції, а Стаття 9 «Митні органи» Митного кодексу України - такі завдання:

• захист економічних інтересів
• контроль за додержанням митного законодавства
• забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи
• використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів
• митного оформлення та оподаткування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України
• комплексного контролю разом з Національним банком України за валютними операціями
• здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку з участю Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України
• створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та товаро- і пасажиропотоку через митний кордон України
• боротьби з контрабандою та іншими порушеннями митних правил
• співробітництва з митними та іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнародними організаціями з питань митної справи
• ведення митної статистики.

Стаття 11 «Здійснення митної справи» Митного кодексу України покладає на митні органи такі завдання:

• виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи
• захист економічних інтересів України
• забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку
• сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб
• застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України
• здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення
• контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України
• здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку
• створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України
• боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил
• розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи
• ведення митної статистики
• ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
• здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України.

Стаття 544 «Призначення та основні завдання органів доходів і зборів» Митного кодексу України визначає такі завдання митних органів:

Призначення: створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки суспільства, захист митних інтересів України.

Завдання:

• забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи
• забезпечення виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами України з питань державної митної справи, укладеними відповідно до закону
• створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України
• здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо
• аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю
• забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України
• застосування передбачених законом заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснення контролю за дотриманням усіма суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України; здійснення заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, на які встановлені заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, а також товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки
• здійснення контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України
• сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності;
• запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій митній території України
• здійснення в межах повноважень, визначених цим Кодексом, контролю за діяльністю підприємств, які надають послуги з декларування товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та здійснюють інші операції з такими товарами
• ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
• ведення митної статистики та обмін даними митної статистики з митними органами інших країн
• проведення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України та видача у випадках, встановлених чинними міжнародними договорами, сертифікатів походження;
• здійснення обміну документами та інформацією (у тому числі електронною) з іншими державними органами
• впровадження, розвиток та технічне супроводження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій в державній митній справі, автоматизація митних процедур;
• здійснення міжнародного співробітництва у сфері державної митної справи, залучення зовнішніх ресурсів для забезпечення діяльності митної служби України
• кінологічне забезпечення діяльності митної служби України
• управління об’єктами митної інфраструктури, розбудова митного кордону.

Система управління митною справою починається з органу законодавчої ініціативи. Це той орган, що визначає митну політику України, ініціює реформи, змінює митні тарифи та визначає категорії предметів, дозволені до обігу.

У Радянському Союзі таким органом було Міністерство зовнішньої торгівлі СРСР, у склад якого входило Головне митне управління (ГМУ). Під час перебудови 1985-1990 років митна політика була змінена, ГМУ переходить від керівництва Мінзовнішторгу та реорганізується на Головне управління державного митного контролю при Раді Міністрів СРСР.

У незалежній Україні починається формування самостійних митних органів. У 1990 році Рада Міністрів УРСР та Комісія Верховної Ради з питань економічної реформи і управління народним господарством створюють незалежний від СРСР орган Управління державного митного контролю при Раді Міністрів УРСР, на базі якого Кабмін створює Державний комітет митного контролю УРСР, що згодом перетворюється на Державний митний комітет України (Держмитком)[23]. У 1994 році згідно змін до митного кодексу 1991 року Держмитком погоджувати реорганізацію з Міністерством фінансів України. У 1995 Держмитком став підвідомчим Кабінету міністрів[24].

У 1997 в результаті реформи створюється Державна митна служба України[25], підзвітна Президенту України і Кабінету Міністрів України.

Центральний митний орган займається створенням та керівництвом регіональних митниць, контроль за додержанням митного законодавства на місцях.

Як і в інших сферах управління, окрім центрального органу виконавчої влади в системі органів митниці існують територіальні органи. Їхня кількість змінювалася протягом всієї історії України як в більший, так і в менший бік.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 10.08.2012 р. № 397[26] визначено спеціалізованими митними органами:

• Департамент розвитку митної інфраструктури та міжнародного співробітництва,
• Департамент боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції,
• Департамент митних інформаційних технологій та статистики,
• Центральне митне Управління лабораторних досліджень та експертної роботи,
• Центр підвищення кваліфікації, перепідготовки працівників та кінології Держмитслужби.

2 жовтня 2019 року Кабмін затвердив[27] територіальну структуру нової Державної митної служби[28]. Цим документом планується створення 16 регіональних та 2 спеціалізованих органи Дермитслужби[29][30].

Станом на вересень 2019 року територіальні органи підпорядковані Державній фіскальній службі.

Митні пости — структурні підрозділи регіональних митниць, які безпосередньо здійснюють митний контроль, митне оформлення, стягнення зборів та інші завдання митної справи.

Волинськая область:

• Ягодин, створено 29 квітня 2002[31]
• Рава-Руська
• Краковець
• Порубне
• Шегині
• Ужгород
• Чоп

• Коваль Олексій Михайлович
• Колос Анатолій Вікторович
• Кравченко Юрій Федорович
• Деркач Леонід Васильович

• Клименко Олександр Вікторович (Міністр доходів і зборів України)
• Білоус Ігор Олегович (Перший заступник Міністра доходів і зборів України)

У 2003 році Указом Президента України засновано емблему, прапор Державної митної служби та штандарт її голови[43].

Символіка проіснувала до 24 грудня 2012.

• 
  Емблема Державної митної служби України
• 
  Прапор Державної митної служби України
• 
  Штандарт Голови Державної митної служби України

У 2013 році митниця стала частиною Міністерства доходів і зборів.

• 
  Логотип Міністерства доходів та зборів України

З 2014 року використовується символіка Державної фіскальної служби України

• 
  Емблема Державної фіскальної служби України