Митрофан (Гутовський)
Єпископ Митрофан, (в миру Михайло Петрович Гутовський, 1897, Волинь, Російська імперія — 12 вересня 1959, Куйбишев, РРФСР, СРСР) — архієрей Російської православної церкви, єпископ Куйбишевський і Сизранський
Єпископ Митрофан (Гутовський) | ||
| ||
---|---|---|
31.5.1956 — 12.9.1959 | ||
Церква: | Російська православна церква | |
Попередник: | Ієронім (Захаров) | |
Наступник: | Паладій (Шерстенников) | |
| ||
21 травня 1959 — 12 вересня 1959 | ||
Попередник: | Іоанн (Братолюбов) | |
Наступник: | Паладій (Шерстенников) (т/к) | |
| ||
28 листопада 1955 — 31 травня 1956 | ||
Попередник: | Флавіан (Іванов) | |
Наступник: | Ієронім (Захаров) | |
| ||
5 липня 1953 — 28 листопада 1955 | ||
Попередник: | Філарет (Раменський) | |
Наступник: | Леонтій (Бондар) | |
Альма-матер: | Варшавський університет | |
Науковий ступінь: | магістр богослов'яd | |
Діяльність: | священник | |
Ім'я при народженні: | Гутовський Михайло Петрович | |
Народження: | 1897 Волинська губернія, Російська імперія | |
Смерть: | 12 вересня 1959 Куйбишев, РРФСР, СРСР | |
Похований: | Cathedral of the Protection of the Theotokos (Samara)d | |
Чернецтво: | 1930 | |
Єп. хіротонія: | 5 липня 1953 | |
Народився у 1897 році в сім'ї священика на Волині. У 1904 р. став послушником у Яблочинському монастирі[1]. Через наступ німецьких військ у 1915 році був евакуйований разом з ченцями монастиря, повернувся через три роки[1]. Після проголошення незалежності Польщі у 1918 році став її громадянином.
У 1919 році закінчив Волинську духовну семінарію, а в 1931 році — Православний богословський факультет Варшавського університету зі званням магістра богослов'я.
Не пізніше 1926 року він знову переїхав до монастиря в Яблочні, і в тому ж році став його скарбником[1].
У 1930 році пострижений у чернецтво в Почаївській Лаврі, де і проходив послух на посаді завідувача Здолбунівським подвір'ям, потім в самій Лаврі на посаді економа і скарбника.
У 1932–1934 роках виконував нелегальну душпастирську роботу в тих містах Влодавського повіту, де польська влада не дозволяла відкривати православні церкви[1].
З 1934 року — намісник, а потім настоятель Яблочинського монастиря і завідувач псаломщицько-дияконськими курсами при монастирі. Брав участь у роботі Братства православних богословів у Польщі, яке було засноване 24 березня 1934 р.[2]
З жовтня 1940 року — духівник відновленого під час німецької окупації Турковицького жіночого монастиря[3]
У 1945 році у рамках примусового виселення українського та білоруського населення був репатрійований з Польщі у Радянський Союз. У тому ж році був призначений ректором Богословсько-пастирських курсів при Жировицькому монастирі.
З 1947 року — ректор Мінської духовної семінарії і намісник Жировицького монастиря в сані архімандрита. В семінарії викладав Святе Письмо Нового Заповіту[4].
5 липня 1953 хіротонізований на єпископа Бобруйського, вікарія Мінської єпархії. Чин хіротонії в Мінську здійснювали: митрополит Крутицький і Коломенський Миколай (Ярушевич), архієпископ Мінський і Білоруський Пітирим (Свиридов) єпископ Смоленський і Дорогобужский Сергій (Смірнов).
З 28 листопада 1955 року — єпископ Орловський і Брянський. З 31 травня 1956 року — єпископ Куйбишевський і Сизранський.
Помер 12 вересня 1959 року в Куйбишеві (зараз — м.Самара, РФ). Похований в лівій частині притвору Покровського кафедрального собору.
У 1959 році, коли помер владика Митрофан, в єпархії служило 37 православних священиків, в основному це були люди старші 55 років, половина з яких раніше піддавалася репресіям за свої переконання. У Духовної семінарії навчалося 7 осіб і число священиків молодше 40 років за три роки його правління збільшилася з 3 до 11 осіб[5].
Джерела
- МИТРОФАН (ГУТОВСКИЙ) — сторінка відкритої православної енциклопедії «Древо»(рос.) — процитовано 20.05.2021
- прот. В.Боровой ЦЕРКОВНЫЕ ТОРЖЕСТВА В МИНСКЕ // Журнал Московської Патріархії — 1953, № 8, С.7-16(рос.) — процитовано 20.05.2021
Примітки
- Pawluczuk U. A. Życie monastyczne w II Rzeczypospolitej. — Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2007. — S. 260—261. ISBN 978-83-7431-127-4.
- прот. Тарас Волянюк Православні священнослужителів культурно-освітньому просторі Волині другої половини 30-х рр. ХХ ст.:вектори діяльності, результати праці //Волинський благовісник — 2013. № 1. С.89-98- процитовано 20.05.2021
- Андрій Смирнов. Яблочинський Онуфріївський монастир у роки Другої світової війни//Наукові записки Національного університету «Острозька академія». — 2016. Вип. 25. С.100-104- процитовано 20.05.2021
- Открытие Минской Духовной Семинарии(рос.)- процитовано 20.05.2021
- Епископ Митрофан (Гутовский Михаил Петрович) (1897—1959)(рос.)- процитовано 20.05.2021