Вересня
Вере́сня — село в Україні, у Вишгородському районі Київської області.
| село Вересня | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Київська область |
| Район/міськрада | Вишгородський район |
| Рада | Поліська селищна громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1696 |
| Населення | 167 |
| Площа | 7 км² |
| Густота населення | 23,86 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 07054 |
| Телефонний код | +380 4592 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°04′24″ пн. ш. 29°35′21″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
151 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 07054, Київська обл., Вишгородський р-н, с.Залишани, вул.Покровська,1 |
| Карта | |
  Вересня | |
 Вересня | |
| Мапа | |
| |
Історія
Згадки про Вересню зустрічаються у книзі Лаврентія Похилевича: "Сказания о населённых местностях Киевской губернии" (1864 р.):
«Вересня, при речке Вересне, в 5-ти верстах от Волчкова. Принадлежит отставному поручику Титу Васильевичу Ярошевичу. Жителей обоего пола 144; земли 926 десятин. Часть деревни, принадлежащая капитану Дмитрию Ивановичу Альферову, называется Альферовкой. В этой части жителей обоего пола 43.»
В офіційних документах XIX століття Вересня почергово мала статус слободи та селища, так як у населеному пункті не було власної церкви. За єпархіальним розкладом Вересня належала до парафії села Вовчків.
На початку XIX століття село належало представникам польського роду Олізарів та входило до Вовчківсько-Красятицького маєтку.
Під час Другого поділу Речі Посполитої у 1793 році село увійшло до складу Російської імперії.
У 1795 році у селі була вперше проведена ревізія. Її матеріали знаходяться у Державному архіві Київської області.
За часів Російської імперії село входило до Красятицької волості Радомишльського повіту Київської губернії.
Населення
На 2001 рік, 167 осіб.
Генеалогічні джерела
Більшість письмових джерел, що можуть бути використані для дослідження родоводу жителів Вересні, знаходяться в Центральному державному історичному архіві України, м. Київ (ЦДІАК України) та Державному архіві Київської області (ДАКО). Серед них:
- метричні книги 1792-1920 (ЦДІАК України);
- сповідні розписи 1800-1866 (ЦДІАК України);
- ревізькі казки (ДАКО).