Михаїл Стурдза

Михаїл Стурдза (*24 квітня 1794 року, Ясси, Молдовське князівство — †8 травня 1884 рік Париж, Франція) — державний діяч і господар Молдовського князівства з квітня 1834 по червень 1849 року.

Михаїл Стурдза
молд./рум. Mihail Sturdza
Михаїл Стурдза
[[Файл:|90px|]]
Прапор
 Господар Молдовського князівства
1834 — 1849
Спадкоємець: Ґріґоре Александру Ґіка
 
Народження: 24 квітня 1794(1794-04-24)
Ясси
Смерть: 8 вересня 1884(1884-09-08) (90 років)
Париж
Поховання: Stourdza-Kapelled
Країна: Румунія
Рід: Sturdzad
Шлюб: Smaragda Sturdzad
Діти: Grigorie Sturdzad[1][2] і Марія Стурдзаd

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Представник боярського роду Стурдза, двоюрідний брат Олександра і Роксандри Стурдза.

У 1829 році був міністром фінансів в російській цивільній адміністрації в Дунайських князівствах, очолюваній графом Павлом Дмитрійовичем Кисельовим.

У 1834 році була припинена окупація Молдови російськими військами, Стурдза був обраний молдовським господарем і затверджений Росією і Туреччиною.

У 1839 році, під час селянського повстання на чолі з Василем Поповичем, він швидко і не зупиняючись перед крайніми мірами придушив цей спалах.

Особливий внесок був зроблений ним в організацію вищої освіти в Михайлівській Академії, створеної в 1835 році. Ця установа зіграла вирішальну роль в подальшій підготовці поколінь вчених-фахівців і державних службовців. Спочатку в Академії було два гімназійних класи, два гуманітарних і один — філософський. Академії було подаровано наукове обладнання і бібліотека, якій Михаїл Стурдза передав 600 книг та запросив іноземних викладачів.

У 1844 році видав указ про звільнення циган-рабів, які належали церкві або приватним землевласникам і вільно продавалися на ринку. У 1848 році без кровопролиття придушив революцію, заарештувавши і виславши з країни всіх змовників.

Під час його правління Молдовське князівство значно розвинулося в економічному плані.

Михаїл Стурдза зберігав владу до 1849 року. Висловлював інтереси верхівки боярства, що зосередила в своїх руках управління князівством. Він відрізнявся крайнім свавіллям в управлінні і суворо придушував селянські бунти і опозиційний рух ліберальних кіл боярства (особливо це посилилося в 1848 році).

Після зречення в липні 1849 року Михаїл Стурдза подався до Парижу, підтримуючи тісні зв'язки з багатьма європейськими знаменитостями. Помер 8 травня 1884 року і був похований в родинній каплиці в Баден-Бадені.

Примітки
  1. M. G. Sturdza // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911.
  2. Стурдза // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIа. — С. 856.

Джерела
  • Стурдза, Михаил на «Родоводе». Дерево предков и потомков
  • Ghervas, Stella [Гервас, Стелла Петровна]. Réinventer la tradition. Alexandre Stourdza et l'Europe de la Sainte-Alliance. — Paris, * * Honoré Champion, 2008. ISBN 978-2-7453-1669-1.
  • Биография на сайте «Яндекс. Словари»
  • Стурдза Михаил Григорьевич
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.