Михаїл VIII
Михаїл VIII Палеолог (грец. Μιχαὴλ Η' Δούκας Κομνηνός Παλαιολόγος, * 1224/1225 Мала Азія — † 11 грудня 1282, Фракія) — імператор Візантійської імперії з 1259 по 1282 р. Після того як його командувач військ Олексій Стратегопул несподівано напав і захопив Константинополь було знищено Латинську імперію і відновлено Візантію.
| Михаїл VIII грец. Μιχαὴλ Η' Δούκας Κομνηνός Παλαιολόγος | ||
 Михаїл VIII | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1259 — 1282 | ||
| Попередник: | Іоанн IV Ласкаріс | |
| Наступник: | Андронік II Палеолог | |
| Народження: |
1224 або 1225 Нікейська імперія | |
| Смерть: |
11 грудня 1282 Фракія | |
| Країна: | Візантійська імперія і Нікейська імперія | |
| Релігія: | православ'я | |
| Рід: | Палеологи | |
| Батько: | Андронік Дука Комнин Палеолог | |
| Мати: | Феодора Ангеліна Палеолог | |
| Шлюб: | Феодора Дука Вататціна | |
| Діти: | Мануїл Палеолог, Андронік II Палеолог, Константин Палеолог, Ірина Палеолог, Ганна Палеолог, Євдокія Палеолог, Євфросина Палеолог, Марія Палеолог. | |
Походження
Михайло VIII походив з багатого і знатного роду Палеологів. Його дід, Олексій Палеолог, одружившись з дочкою імператора Олексія III Ангела, отримав титул деспота. Батько Михайла — Андронік Палеолог був великим доместіком при Івані III. У 1256 спадкоємець Івана III — Феодор II Ласкаріс віддав наказ схопити Михайла і той втік до конійського султана. Султан, який намагався стримати наступ монголів, дав Михайлу у командування полк, складений з полонених ромеїв (греків). Ромейський полк добре проявив себе в битві з монголами, але загальний результат битви був невдалий для турків. Тим часом імператор Феодор надіслав Михайлу лист із запевненнями в своїй милості і запрошенням повернутися.
Правління
Михайло VIII Палеолог почав свій шлях до трону як регент за спадкоємця нікейського імператора Феодора II Ласкаріса — малолітнього Івана IV, якого він засліпив 25 грудня 1261. Це робило неможливим вступ Івана IV на престол. Внутрішня політика Михайла була реакцією на політику Ласкаридів. Ставленик великої земельної аристократії, він зробив спадковими пронії, тим самим різко послабивши централізаторських функцію імперії.
Прагнучи знайти союзників у боротьбі проти Латинської імперії, Михайло уклав у 1261 році з Генуєю Німфейський договір. Не принісши ніяких практичних результатів, договір мав для країни масу негативних наслідків. 25 липня 1261 грецький полководець Алексій Стратегопулос без всякої допомоги з боку генуезців увійшов до Константинополя. 15 серпня Михайло вступив у столицю і був повторно проголошений імператором у Соборі святої Софії.
Позбавлення Іоанна IV зору, за його наказом, викликало конфлікт Михайла з призначеним ним же Патріархом Арсенієм (Αρσένιος Αυτωρειανός), який у 1262 відлучив імператора від Церкви; згодом був прийнятий назад до церковного спілкування за принесення покаяння.
Правління Михайла спричинило суттєві зміни в геополітичній ситуації в Східному Середземномор'ї. Намагаючись послабити здобуту Генуєю за Німфейським договором перевагу, Михайло був змушений повернути ряд привілеїв Венеції. Головним його супротивником на Заході став Карл Анжуйський, під владу якого перейшли Сицилійське королівство і південна Італія. дипломатична майстерність Михайла увінчалося підписанням Ліонської унії у 1274 році разом з папою Григорієм X, який після підписання договору заборонив Карлу нападати на Візантію.
Наприкінці свого правління Михайло VIII Палеолог приділяє багато уваги стосункам із Трапезундською імперією. Він вимагає від Івана ІІ — імператора Трапезундської імперії, приєднання до Візантії та складання титулу імператора ромеїв, розглядаючи цю область як частину Візантії. Спочатку Іван ІІ не вдавався до переговорів, проте у 1282 році він одружується з третьою дочкою Михайла — Євдокією Палеолог. Після весілля Іван ІІ складає з себе титул царя ромеїв.
Після смерті Михайла VIII Палеолога 11 грудня 1282 наступником стає його син Андронік II Палеолог.