Мласкавець салатний

Мласкавець салатний[1], мласкавець овочевий[2] (Valerianella locusta) — вид рослин з родини жимолостевих (Caprifoliaceae), поширений у Європі, на заході Північної Африки, у західній Азії.

?
Мласкавець салатний

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Черсакоцвіті (Dipsacales)
Родина: Жимолостеві (Caprifoliaceae)
Підродина: Valerianoideae
Рід: Мласкавець (Valerianella)
Вид: Мласкавець салатний
Valerianella locusta
(L.) Laterr., 1821
Синоніми
Valeriana locusta L.
Valerianella olitoria (L.) Pollich
Посилання
Вікісховище: Valerianella locusta
Віківиди: Valerianella locusta
EOL: 467207
IPNI: 860409-1
ITIS: 35392
NCBI: 59166

Опис

Однорічна рослина 15–30(40) см заввишки. Стебло багаторазово вильчато-гіллясте, внизу і на ребрах опушене. Прикореневі листки лопатчаті, стеблові довгасто-ланцетні, біля основи іноді зубчасті. Відгин чашечки неясно-3-зубчастий. Квітки в густому головчатому напівзонтику, блакитні. Плоди голі або коротко запушені, з боків стислі, з дуже тонкими ребрами і неглибокими борозенками; безплідні гнізда менші від плодучих, стінки безплідних гнізд тонкі, плодучого — губчастого потовщені[2].

Поширення

Поширений у Європі, на заході Північної Африки (Мадейра, Канарські острови, Алжир, Марокко), у західній Азії (Сирія, Туреччина, Азербайджан, Грузія); інтродукований до США, Південної Америки[3][4][5].

В Україні вид зростає на полях і засмічених місцях — у західному Поліссі, Правобережному, Лівобережному й Донецькому Лісостепу, Степу (за винятком крайнього півдня) і Криму. Харчова рослина, бур'ян[2].

Галерея

Джерела

  1. Valerianella locusta // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 249. (рос.)(укр.)
  3. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 02.06.2019. (англ.)
  4. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 02.06.2019. (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Процитовано 02.06.2019. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.