Молекулярна механіка

Молекулярна механіка — метод розрахунку геометрії та енергетичних характеристик молекулярних частинок з використанням емпіричних потенціальних функцій, вид яких взято з класичної механіки і в яких враховуються вандерваальсові сили та електростатична взаємодія. Застосовується для розрахунків геометрії кон-формерів. В основі метода лежить припущення про транс-ферабельність в границях подібних молекулярних структур потенціальних функцій, а також таких геометричних параметрів як довжини зв’язків та валентні кути. Точність розрахунків залежить від параметризації силового поля. Такі методи є незастосовними у випадку сильної орбітальної взаємодії чи інших електронних ефектів.

Силове поле використовується для мінімізації енергії розтягу-стиску зв'язку в молекулі етану

Молекулярна механіка використовує класичну механіку для моделювання молекулярних систем. Потенціальна енергія всіх систем у рамках молекулярної механіки розраховується з використанням силових полів. Молекулярну механіку можна використовувати для вивчення як малих молекул, так і великих біологічних систем чи молекулярних агрегатів, що складаються з тисяч та, навіть, мільйонів атомів.

Методи молекулярної механіки приймають такі припущення:

Можливі різні варіації цієї схеми. Так, багато моделювань використовують концепцію так званого "об'єднаного атома", тобто різні групи, такі як вуглеводневі радикали (наприклад, метил) та метиленова група розглядаються як одна частинка. Більше того, великі білкові системи зазвичай моделюються використовуючи "намистову" модель, у якій амінокислоти моделюються двомачотирма частинками.

Див. також

Посилання

  • Krishnan Namboori; Ramachandran, K. S.; Deepa Gopakumar (2008). Computational Chemistry and Molecular Modeling: Principles and Applications. Berlin: Springer. ISBN 3-540-77302-9.(англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.