Поляризовність

Позначається грецькою літерою α, безрозмірнісна величина.

Загалом поляризовність є тензорною величиною

${\displaystyle P_{i}=\sum _{j}\alpha _{ij}E_{j}\,,}$

де ${\displaystyle \mathbf {P} }$ - вектор поляризації, ${\displaystyle \mathbf {E} }$ - напруженість прикладеного поля, ${\displaystyle \alpha _{ij}}$ - тензор поляризовності. Тензор поляризовності симетричний

${\displaystyle \alpha _{ij}=\alpha _{ji}\,}$.

Для ізотропних речовин та для кристалів високої симетрії тензор поляризовності зводиться до скаляра, і тоді можна записати

${\displaystyle \mathbf {P} =\alpha \mathbf {E} }$.

Тензор поляризовності зв'язаний із тензором діелектричної проникності співвідношенням

${\displaystyle \varepsilon _{ij}=\delta _{ij}+4\pi \alpha _{ij}}$,

де ${\displaystyle \delta _{ij}}$ - символ Кронекера [1]. У випадку ізотропного середовища

${\displaystyle \varepsilon =1+4\pi \alpha }$

Оскільки вектор поляризації створюється, зокрема, наведеними електричними дипольними моментами, то поняття поляризовності можна ввести також щодо молекул чи атомів. Поляризовність молекули - це наведений у ній дипольний момент

${\displaystyle d_{i}=\sum _{j}\alpha _{ij}E_{j}\,,}$.

Для складних молекул наведений дипольний момент не обов'язково направлений паралельно прикладеному електричному полю.

Величина (π), що використовується в теорії збурень як міра зміни електронної густини (q) атома s викликана зміною електронегативності (кулонівського інтеграла — α_r) атома r:

π = δq_s / δ α_r.

Формула Клаузіуса-Моссотті

1. Формули на цій сторінці записані в системі СГС (СГСГ). Для перетворення в Міжнародну систему величин (ISQ) дивись Правила переводу формул із системи СГС в систему ISQ.

• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.