Молодова

Церква Богоявлення Господнього. В процесі реставрації.

Село засноване у 1635 році, колоністами з Московського царства. До скасування кріпацтва, у 1861 році, більшість селян — державні кріпаки. За даними на 1864 рік у казенній слободі, центрі Старосалтівської волості Вовчанського повіту, мешкало 805 осіб (411 чоловічої статі та 394 — жіночої), налічувалось 448 дворових господарств, існувала православна церква[1]. Церква Богоявлення господнього, названий на честь свята Богоявлення. Історія храму почалась у 1740 році, коли в селі було побудовано невелику дерев'яну церкву. Архіви свідчать, що церква була збудована без жодного цвяха, а тільки дерев'яні шурупи. Через збільшення населення наприкінці ХІХст., постала потреба у новому, більшому храмі. Завдяки зусиллям поміщиків та селян у 1907 році було завершено будівництво нового храму. Це була велична будівля з високою дзвіницею. До дзвіниці вели стрімкі сходи. Над майданчиком з міцною залізною огорожею на товстій балці висіли дзвони, найбільший з них важив 100 пудів.

Меморіал

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 1993 осіб[2].

У роки Визвольних змагань село переходило з одних рук до інших. У грудні 1917 року село було окуповане більшовиками, у березні 1918 року було звільнено військами УНР. Восени того ж року знову було окуповане більшовиками, а влітку на короткий термін селом володіла Біла армія А. Денікіна.

У 1929 році в селі розпочалось розкуркулення, тих хто не хотів вступати у колгоспи — депортували на Урал. Після розкуркулення, храм був закритий. Висока дзвіниця була зруйнована. Старожили розповідають, що дзвін був таємно, вночі, вивезений в ліс і закопаний в землю. За ці роки храм перетворювався у Будинок культури, склад та сільський клуб, пізніше — колгоспну комору.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 122 жителі села[3].

У роки німецько-радянської війни село тричі зазнавало нацистської окупації. Остаточно з села вигнали нацистських окупантів 9 серпня 1943 року в ході Курської битви. Після війни село розбудовувалось та розвивалось було повністю електрифіковано та прокладено дорогу з твердим покриттям, збудовано сільський клуб та нові вулиці, встановлено пам'ятник загиблим солдатам у роки німецько-радянської війни.

За даними перепису населення 2001 року в селі мешкає 659 осіб. За часи незалежності частина села була газифікована, а з 2011 року ведеться реконструкція церкви. У 2015 році село увійшло до складу Старосалтівської селищної громади Вовчанського району Харківської області. У зв'язку з зменшенням кількості дітей шкільного віку у 2015 році було зачинено сільську школу.

• У селі є молочно-товарна і птахо-товарна ферми, машинно-тракторні майстерні.
• Лісництво.
• Садове товариство «Фіалка» та «Караван».

• Школа I—III ступенів (зачинена у 2015 році).
• Спортивний майданчик.
• Клуб
• Храм Богоявлення Господнього
• Меморіал

Ландшафтний заказник місцевого значення «Соколята». Площа 501,0 га. Розміщений біля села Молодова, Хотомлянського і Старосалтівського лісництва. Фрагмент типових для лісостепової зони ландшафтів сильно порізаних лісових пагорбів з сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами. Це — найцінніша частину лісового масиву на плато і його схилах.

Меморіал загиблим солдатам та місцевим жителям у роки німецько-радянської війни. Тут поховано 427 жертв війни

У селі жив і похований Соловйов Микола Володимирович — радянський військовик, учасник Афганської війни. Посмертно нагороджений орденом Червоної зірки.

• 
  Фельдшерський пункт.
• 
  Меморіал.
• 
  Молодівська сільська рада.

• Історія міст та сіл УРСР (рос.)
• Погода в селі Молодова