Молочай досонячний

Молоча́й досо́нячний[1], молочай соняшний[2][3], молочай сонячний[4][5] (Euphorbia helioscopia L.) — вид квіткових рослин родини молочайні (Euphorbiaceae). Етимологія: дав.-гр. ἥλιος — «сонце», σκοπέω — «дивитися, розглядати».

Молочай досонячний
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Молочайні (Euphorbiaceae)
Рід: Молочай (Euphorbia)
Вид:
Молочай досонячний (E. helioscopia)
Біноміальна назва
Euphorbia helioscopia

Опис

Однорічна трав'яниста рослина, висотою до 40 сантиметрів. Циліндричні, прямостійні, безволосі, розгалужені до вершини, близько 3 мм завтовшки стебла несуть неправильно-яйцеподібні листки, довжиною до близько 2 см. Квітки дрібні, жовто-зелені. Весь період вегетації триває приблизно з березня по листопад, пора розквіту — з квітня по жовтень.

Поширення

Країни зростання: Північна Африка: Алжир; Єгипет; Лівія; Марокко; Туніс. Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Росія — Дагестан, Передкавказзя, європейська частина. Азія: Оман; Саудівська Аравія; Ємен; Китай; Японія; Корея; Тайвань; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан; Кіпр; Іран; Ірак; Ізраїль; Йорданія; Ліван; Сирія; Туреччина; Індія; Пакистан; В'єтнам. Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; Україна; Австрія; Бельгія; Чехословаччина; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Швейцарія; Данія; Фінляндія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство; Албанія; Болгарія; Колишньої Югославії; Греція; Італія; Румунія; Франція; Португалія [вкл. Мадейра]; Гібралтар; Іспанія [вкл. Канарські острови]. Натуралізований у деяких інших країнах. Росте на пустирях і узбіччях. Вимагає легких ґрунтів, де багато світла і мало вологи.

Використання

Сік отруйний, як свіжі, так і висушений. Його екстракт використовується у фармацевтичній промисловості.

Див. також

Галерея

Примітки
  1. Euphorbia helioscopia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. М. Г. Осінній, О. М. Пічугин, О. В. Ільїн Навчальний посібник «Довідник для вивчення бур'янів за сходами» — Сімферополь, 2008
  3. Попович Р. Г. Латинська мова для студентів-екологів.– Рівне: НУВГП, 2013.– 130 с.
  4. І. А. Шувар, І. Є. Бойко. Особливості зміни ценозу бур'янів у короткоротаційній сівозміні західного лісостепу України // Науковий вісник НУБіП України. — 2011.
  5. О. О. Неонета. Сезонні особливості ефективності лісових смуг у степовому Криму // Лісівництво і агролісомеліорація. — 2010. — Вип. 117. — С. 253–257.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.