Монастирок (Житомирський район)
Монастиро́к — село в Україні, у Романівському районі Житомирської області. Населення становить 86 осіб.
село Монастирок | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район/міськрада | Житомирський район |
Рада | Романівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA18040470260060754 |
Основні дані | |
Населення | 86 |
Площа | 44,9 км² |
Густота населення | 1,92 осіб/км² |
Поштовий індекс | 13020 |
Телефонний код | +380 4146 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°10′21″ пн. ш. 28°02′18″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
229 м |
Водойми | р. Синява |
Місцева влада | |
Адреса ради | 13020, Житомирська обл., Романівський р-н, с.Ясногород, вул.Т.Шевченка, 48 |
Карта | |
Монастирок | |
Монастирок | |
Мапа | |
|
Загальний опис
Підпорядковане Ясногородській сільській раді. Розташоване на двох річках: вздовж села з півночі на південь протікає річка Синява, притока ЛІсної, а з заходу на схід — ЛІсна, притока Тетерева. Злиття двох річок розташоване на південь від села.
Село відоме з XVI ст., його назва походить від Свято-Троїцького жіночого монастиря, заснованого в XVI ст. після Берестейської церковної унії (1596 р.). Монастир використовувався як «форпост» для захисту православної віри від наступу католицизму. Після довгої боротьби він перейшов під керування черниць-василіянок.
Історія
У 1906 році село Чуднівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 55 верст, від волості 16. Дворів 18, мешканців 47[1].
Свято-Троїцький храм
У 1561 році в селі був збудований храм Святої Трійці, який існує і понині. Був перебудований у 1863 році.
За часів радянської влади був закритий в 1935 році з паралельним знищенням всіх церковних приналежностей, іконостасу, ікон та церковних книг. Дерев'яна дзвіниця була розібрана на матеріали, які використали для колгоспних будівель. Церковний дзвін теж було перенесено в колгосп. Сам храм в 1935—1941 роках був складом, потім клубом.
7 липня 1941 року село було зайняте німецькими військами. Розпорядженням їх командирів на куполи церкви було повернуто хрести.
У 1949 році силами селян було виготовлено новий іконостас, повернуто дзвін у церкву, для якого спорудили нову цегляну дзвіницю.
Зараз храм числиться у списку пам'яток історії під номером 74 тип А-місц. Належить громаді УПЦ КП.
У 2014 році розпочачали ремонт-реконструкцію храму з використанням дешевих неавтентичних матеріалів, що поставило пам'ятку під загрозу зникнення.