Монтейру Лобату
Монтейру Лобату | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Ім'я при народженні | José Renato Monteiro Lobato | |||
Псевдо | Monteiro Lobato | |||
Народився |
18 квітня 1882 Таубате, штат Сан-Паулу, Бразилія | |||
Помер |
4 липня 1948 (66 років) Сан-Паулу ·рак легень | |||
Поховання | Consolação Cemeteryd | |||
Громадянство | Бразилія | |||
Діяльність | прозаїк,журналіст, перекладач | |||
Alma mater | юридичний факультет університету Сан-Паулу і Університет Сан-Паулу | |||
Мова творів | португальська | |||
| ||||
Монтейру Лобату у Вікісховищі |
Монтейру Лобату (порт.-браз. Monteiro Lobato),справжнє ім'я Жозе Бенту Монтейру Лобату (порт.-браз. José Bento Monteiro Lobato), ім'я при народженні Жозе Ренату (порт.-браз. Renato) Монтейру Лобату; 18 квітня 1882, Таубате — 4 липня 1948) — один із найбільших бразильських письменників, перекладач і художній критик. Найбільш відомий циклом творів для дітей під назвою «Орден Жовтого Дятла». Засновник одного з перших бразильських видавництв Companhia Editora Nacional.
Життєпис
Народився в Таубате, Сан-Паулу в сім'ї Жозе Бенту Маркондеса Лобату і Олімпії Аугусто Монтейру Лобату. У семирічному віці почав навчання в коледжі і звернувся з інтересом до великої бібліотеки свого діда по материнській лінії Жозе Франсіско Монтейру. У перші роки студентства почав публікувати невеликі оповідання.
У 1904 отримав ступінь бакалавра права і повернувся в Таубате, де познайомився зі своєю майбутньою дружиною Марією Пурезою да Натівідаде де Соуза і Кастру (Пурезіньєю)[1]. Одружився в 1908. У 1909 народилася його старша донька Марта, в 1910 — син Едгар, в 1912 — Гільєрме, а в 1916 — Рут.
Політично Лобату був прихильником державної монополії на гірничодобувну і нафтову промисловість. За свої ліберальні погляди був заарештований під час правління Жетулью Варгаса в 1941.
Монтейру Лобату помер в Сан-Паулу в 1948. Похований на цвинтарі Консоласан в Сан-Паулу.
Творчість
«Орден Жовтого Дятла», що описує пригоди дітей на бразильській фермі, поєднує елементи реальності і казки. У ньому беруть участь діти, ляльки, що говорять, а також персонажі відомих казок. З метою полегшення завдання шкільної освіти Лобату ввів у текст освітні елементи: для розуміння казки потрібно знати сюжети інших казок, а також необхідні загальні знання, наприклад, з історії та міфології, які вивчають в школі.
Книги Лобату були і залишаються надзвичайно популярними в Бразилії, за ними були поставлені телевізійні програми. «Орден Жовтого Дятла» був екранізований п'ять разів: у 1952, 1964, 1967, 1977 і 2001 роках.
Монтейру Лобату був також відомим журналістом, що регулярно писав у відомі газети і журнали. Зокрема, в 1922 він різко критикував Тиждень сучасного мистецтва (порт. Semana da Arte Moderna), що пройшов у Ріо-де-Жанейро і став ключовою подією для приєднання Бразилії до сучасних художніх течій.
У 1919 Лобату придбав Revista do Brasil, один з перших бразильських літературно-художніх журналів, а в 1920 заснував власне видавництво. Надалі брав участь у заснуванні двох великих бразильських видавництв, Companhia Nacional і Editora Brasiliense.
Крім того, Монтейру Лобату був перекладачем з англійської мови. Зокрема, він переклав на португальську казки «Аліса в Країні чудес» і «Аліса в Задзеркаллі»[2].
Твори Монтейру Лобату були перекладені іспанською[3], італійською[4] [5], польською[6], естонською [7] мовами.
Письменник є одним з піонерів бразильської фантастики, зокрема у науково-фантастичному романі Лобату «Чорний президент, або расовий шок», до влади приходить чорношкірий. Українською мовою у 1924 році було перекладено фантастичне оповідання «Цятка»[8].
Дитячі книги
- «Дівчинка з кирпатим носом» (1920)
- «Забави Носішки» (1931)
- «Подорож в небо» (1932)
- «Мисливські подвиги Педріньо» (1933)
- «Загальна історія для дітей» (1933)
- «Автобіографія Емілії і Пітера Пена» (1936)
- «Емілія в країні граматики і її книга з математики» (1934)
- «Географія дони Бенте» (1935)
- «Бесіда з доной Бенте і Історія винаходів» (1937)
- «Дон Кіхот для дітей» (1936)
- «Палац віконта» (1937)
- «Казки тітоньки Настасії» (1937)
- «Жовтий дятел і реформування природи» (1939)
- «Мінотавр» (1937)
- «Ключ до розміру» (1942)
- «Байки» (1942)
- «Дванадцять подвигів Геракла» (2 тт; 1944)
Екранізації
- O Saci (фільм, 1951)
- Sítio do Picapau Amarelo (телесеріал, 1952 — 1963)
- O Pica-pau Amarelo (фільм, 1973)
- Sítio do Picapau Amarelo (телесеріал, 1977 — 1986)
- Sítio do Picapau Amarelo (мультсеріал, 2012 — 2016)
Література
- AZEVEDO, C. L. de, CAMARGOS, M., SACCHETTA, V. Monteiro Lobato furacão na Botocúndia. São Paulo: Editora Senac, 1997.
- BAUMAN, Zygmunt. A busca da ordem. In: _____. Modernidade e ambivalência. Rio de Janeiro: Jorge Zahar Ed., 1999. p. 9-26.
- BRANCO, Carlos Heitor Castelo. Monteiro Lobato e a parapsicologia. São Paulo: Quatro Artes, 1972.
- BRASIL, Padre Sales. A literatura infantil de Monteiro Lobato ou comunismo para crianças. São Paulo: Editora Livraria Progresso, 1957.
- CAVALHEIRO, Edgard. Monteiro Lobato – Vida e obra. São Paulo: Companhia Editora Nacional, 1955, 2 vols.
- FOUCAULT, Michel. A ostentação dos suplícios. In: _____. Vigiar e punir. Tradução de Raquel Ramalhete. 36. ed. Petrópolis, RJ:Vozes, 2009. p. 34-67.
- FREYRE, Gilberto. Casa-grande & senzala: formação da família brasileira sob o regime da economia patriarcal. 48. ed. rev. São Paulo: Global, 2003. p. 421.
- FREYRE, Gilberto. Monteiro Lobato Revisitado. Ciência & Trópico, v. 9, n. 2, 1981.
- LAJOLO, Marisa; CECCANTINI, João Luís. Monteiro Lobato livro a livro. São Paulo: Edunesp, 2009.
- PASSIANI, Enio. Na trilha do Jeca – Monteiro Lobato e a formação do campo literário no Brasil. Bauru: Edusc, 2003.
- SANTOS, Elisângela da Silva. As personagens negras como emblema do passado na nação futura. In: _____. Monteiro Lobato e as seis personagens em busca da nação. São Paulo: Editora Unesp, 2011. p. 105-148.
- SOUZA, José. W. Raça e Eugenia na Obra Geral de Monteiro Lobato. 2017. 177 f. Tese (Doutorado em Ciências Sociais)- Universidade Federal de Juiz de Fora, Juiz de Fora, 2017.
Посилання
Примітки
- Zöler, Zöler. Lobato Letrador. — 1. — Tagore Editora, 2018. — ISBN 9788553250332.
- Katarina Queiroga Duarte. “Alice por artes de Narizinho”: Alice no País das Maravilhas, de Monteiro Lobato // Cultura & Tradução. — 2014. — 7 dezembro.
- Monteiro Lobato. Naricita. — Embajada del Brasil, 1986.
- Monteiro Lobato. Nasino. — Eclettica, 1945.
- Monteiro Lobato. Il presidente nero. — Controluce, 2008.
- Monteiro Lobato. Przygody Narizinii czyli Zadartego Noska. — Nasza Księgarnia, 1976.
- Monteiro Lobato. Kollase Rähni Ordu. — Tallinn : Eesti Riiklik Kirjastu, 1964.
- 1924. Т. LXXXIII. Кн. VI-IX. ЛОБАТО Монтейро. Цятка на сайті «Аргонавти фантастики»