Море Торнквіста
Море Торнквіста — стародавнє море (океан), яке відділяло мікроконтиненти Авалонію від палеоконтиненту Балтія з едіакарського періоду неопротерозойської ери до ордовицького періоду палеозойської ери (600—450 млн років тому). У даний час залишки моря утворюють крайовий шов Східноєвропейської платформи (лінію Тейсейра—Торнквіста).
Історія моря
Лінія Тейсейра—Торнквіста | |||
---|---|---|---|
Тектонічна карта Європи
Альпи
Карпати
Український щит
Піренеї
Апенніни
Динарське нагір'я
Атлаські гори
Балтійський щит
Лондонсько-Брабантський масив
Кордильєра-Бетіка
| |||
Море Торнквіста утворилося одночасно з океаном Япет. Від Гондвани відокремилися спочатку Балтія (в кембрії), потім Авалонія (в ранньому ордовику). У пізньому ордовикському періоді море закрилося при утворенні шелвської складчастості (англ. Shelveian Orogeny) у західній Англії[1].
Про час закриття моря Торнквіста свідчать дані про траєкторію удаваного руху полюса, палеомагнітні, палеогеографічні і фауністичні дослідження у Східній Авалонії (Англія і південна Ірландія) і Балтії (Східна Європа)[2].
Колізія Авалонії і Балтії спричинила припинення розширення океану Реїкум на південь від Авалонії, розвиток магматизму в самій Авалонії, велике випадання попелу в Балтії, процес метаморфізму на території сучасної північної Німеччини[3].
Сучасні сліди
При закритті моря утворилась сутура у формі дуги з вулканічних порід ордовицького віку, яка простягається зараз по території східної Англії і Озерного краю. Вулканічні серії у східній Англії, Арденнах і Північному Філітовому поясі виникли між морем Торнквіста і океаном Реїкумом в ордовицькому і силурійському періодах[1].
Місце колізії Східноєвропейської платформи і Авалонії зараз відоме, як зона або лінія Тейсейра-Торнквіста, названа на честь своїх першовідкривачів — польського геолога Вавжинця Тейсейра (1860—1939) і німецького геолога Олександра Торнквіста (1868—1944). Це лінеамент на місці переходу від Східно- — і Північновропейської докембрійської платформи до Західноєвропейської і Середземноморської палеозойської складчастості. Крім того, лінія Тейсейра—Торнквіста є частиною широкої зони деформації, що проходить уздовж всієї Європи, від Британських островів до Чорного моря, відомої як Транс'європейський сутурна зона[4][5].
Примітки
- McKerrow W. S., Mac Niocaill C., Ahlberg P. E., Clayton G., Cleal C. J., Eagar R. M. C. The late Palaeozoic relations between Gondwana and Laurussia // Geological Society, London, Special Publications. — 2000. — Т. 179. — С. 9-20. — DOI: .(англ.)
- Torsvik T. H., Smethurst M. A., Van der Voo R., Trench A., Abrahamsen N., Halvorsen E. Baltica. A synopsis of Vendian-Permian palaeomagnetic data and their palaeotectonic implications // Earth-Science Reviews. — 1992. — Т. 33, вип. 2. — С. 133—152. — DOI: .
Torsvik T. H., Rehnström E. F. The Tornquist Sea and Baltica–Avalonia docking // Tectonophysics. — 2003. — Т. 362. — С. 67-82. — DOI: .
У статті 1993 року запропонована ідея «довенлокської колізії», проте в статті 2003 року терміни переміщено на Верхній ордовик - Nance R. D., Gutiérrez-Alonso G., Keppie J. D., Linnemann U., Murphy J. B., Quesada C., Strachan R. A., Woodcock N. H. Evolution of the Rheic ocean // Gondwana Research. — 2010. — Т. 17, вип. 2-3. — С. 194-222. — DOI: .
- Teisseyre R., Teisseyre B. Wawrzyniec Karol de Teisseyre: A Pioneer in the Study of "Cryptotectonics". — Eos, 2002. — Т. 83. — С. 541–546. — DOI: .
- Grad M., Guterch A., Polkowska-Purys A. Crustal structure of the Trans-European Suture Zone in Central Poland — reinterpretation of the LT-2, LT-4 and LT-5 deep seismic sounding profiles // Geological Quarterly. — 2005. — Т. 49, вип. 3. — С. 243–252.