Моркока

Морко́ка річка у Східному Сибіру, протікає по території Мирнинського улусу Республіки Саха (Якутія) в Росії. Права і найбільша притока річки Мархи. Належить до водного басейну моря Лаптєвих.

Моркока
Річка Моркока на мапі Якутії
Річка Моркока на мапі басейну Вілюю
66°41′30″ пн. ш. 108°30′11″ сх. д.
Витік озеро Байиттах Вілюйське плато [1]
• координати 66°41′31″ пн. ш. 108°30′12″ сх. д.
висота, м 627 м [1]
Гирло Марха (585 км від гирла) [1]
• координати 65°10′49″ пн. ш. 115°51′23″ сх. д.
висота, м 148 м [1]
Похил, м/км 0,57 м/км
Басейн МархаВілюйЛенаморе Лаптєвих
Країни:  Росія
Якутія
Регіон Республіка Саха
Довжина 841 км
Площа басейну: 32 400 км²
Середньорічний стік 116 м³/с [2] (за 380 км від гирла)
400 м³/с (в гирлі)
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії 18030800412117400018740
GeoNames 2019789

Географія

Річка починає свій витік на висоті 627 м із озера Байиттах,[3] яке знаходяться на Вілюйському плато (Середньосибірське плоскогір'я), тече у південному, південному — південно-східному напрямках, а після впадіння річки Мегелеех (Мегелях), повертає на схід і в районі озера Б'якінгде впадає у річку Марху з правого берега.

Протікає по малозаселеній гористій місцевості Середньо-Сибірського плоскогір'я, прорізаючи виходи трапів та силурійські відклади (головним чином пісковики і глинисті сланці). Русло має багато кам'янистих перекатів. Довжина Моркоки 841 км, площа басейну — 32,4 тис. км². Несудноплавна. В середній течії ширина русла річки доходить до 125 м, а глибина — від 1 до 3 м, в нижній течії ширина доходить до 190 м,[4] а глибина — від 1 до 3,5 м.

Гідрологія

Живлення річки переважно снігове. Швидкість течії у верхів'ї та середній частині русла — 0,7-0,9 м/с, місцями до 1,1 м/с, у пониззі — 0,3-0,6 м/с. Повінь з кінця травня по кінець липня. Замерзає в кінці вересня — початку жовтня, розкривається в кінці травня — початку червня. Середньорічна витрата води за 380 км від гирла становить 116 м³/с,[2] для водного басейну 18 600 км², що становить близько 58% від загальної площі басейну річки (за період спостереження з 1973 по 1994 роки). Мінімальний середньомісячний стік за весь період спостереження становив близько 0,0 м³/с (у лютому, березні та квітні), максимальний середньомісячний стік, становив — 670,85 м³/с (у червні). За період спостереження, абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 1 120 м³/с (у червні 1987 року).

Показники середньомісячної витрати води річки: Моркока
за 20 років спостереження 1973-1994 на станції: Хабардіно (за 380 км від гирла), м³/с:
Джерело: Дані по водотоку річки Моркоки на сайті R-Arcticnet: пункт Хабардіно (за 380 км) (англ.)

Притоки

Річка Моркока приймає близько сотні різноманітних приток. Найбільші із них (від витоку до гирла):[5]

Назва притоки Довжина,
(км)
Площа водозбірного басейну,
(км²)
Відстань від гирла Моркоки,
(км)
Витрата води,
(м³/с)
ліві притоки
Тасей57630723
Тангхай1312 540464
Курунг-Дьєсіелі73670382
Отой67508371
Баай-Юрех51429333
Моркока-Мархарата1793 830142
Онхойдоох7377060
праві притоки
Кюнде651 440674
Терюттеех58687456
Мегелях56577286
Чагдали57986232
Ого-Унгуохтаах54511181
Харийа-Юрех5662214

Населенні пункти

Береги Моркокаи малозаселені. Тут розташоване чи не єдине поселення із постійними жителями — однойменне село Моркока (за 380 км від гирла).

Див. також

Примітки

  1. Річка Моркока на TopoMapper.com. витік, гирло
  2. Дані по водотоку річки Моркоки на сайті R-Arcticnet: пункт Хабардіно (380 км) (англ.)
  3. Аркуш карти Q-49-VII,VIII мет. ст. Яральин. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1982 р. Видання 1987 р. (рос.)
  4. Поблизу села Моркока (метеостанція Хабардіно) ширина річки доходить до 230 м[недоступне посилання з липня 2019]
  5. Государственный водный реестр РФ: Река Моркока Процитовано: 2013-07-22 (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.