Морозиво

Моро́зиво (зах. також льоди́) заморожений десерт, що виробляють переважно з молока, вершків, масла, цукру з додаванням смакових та запахових речовин.

Морозиво

Морозиво може бути також фруктовим (на основі соку і м'якоті фруктів і ягід). Таке морозиво називають «щербет».

Поживна цінність

Морозиво як продукт молочний має понад 100 корисних речовин. Воно містить білки, жири, вуглеводи, набір вітамінів (А, В1, В2, В12, С, Д, Е, Р). Кількість вітамінів С зростає при додаванні фруктового наповнювача. Складові морозива сприяють виробленню в організмі серотоніну. Молочне морозиво містить багато триптофану — природної заспокійливої речовини. Морозиво має високу поживну цінність, тому його рекомендують хворим після операції в черевній порожнині, при виразковій хворобі (особливо, якщо є кровотеча), також при малокрів'ї, туберкульозі. Однак його не варто вживати надмірно при атеросклерозі, ожирінні, гіпертонії, гастриті.

Морозиво — одна з найбезпечніших страв. Бо його складові обов'язково підлягають знезараженню (а отже, всі шкідливі мікроорганізми гинуть). Крім того, суміш потім охолоджують, що пригнічує розвиток мікроорганізмів, зокрема шкідливих. Але, як і всі молокопродукти, в теплі морозиво швидко псується.

Історія

Вантажівка з морозивом на пляжі Флориди

За право називатися батьками морозива можуть поборотись кілька народів. У першу чергу, китайці — саме вони першими почали робити солодкий лід, рецепт якого тримали у суворій таємниці. Китайці вважали, що ремесла виробництва шовку й морозива принесуть їм світову славу. З шовком так і вийшло. А стосовно морозива вони прорахувалися. У китайців цей засіб від спеки перейняли араби, індуси, перси. У IV столітті до н. е. Олександр Македонський, який погано переносив спеку, вживав фруктові соки зі снігом, який доставляли з гірських вершин раби. Любив морозиво і римський імператор Нерон (1 століття н. е.). У Русі, де також ніхто не знав нічого про китайське морозиво, набув поширення спосіб приготування холодного десерту: заморожене молоко дрібно стругали й перемішували зі свіжими ягодами. Трохи пізніше почали заморожувати сир, вершки й додавати сухі родзинки чи абрикоси.

У ХІІІ столітті італійський мандрівник Марко Поло привіз у Європу кілька способів приготування невідомої доти страви. Влітку 1660 італієць Франческо Прокопіо відкрив у Парижі продаж морозива і став першим європейським морозивником. Незабаром морозиво підкорило увесь світ. З 1750 року у Франції почали виготовляти цю страву, яка швидко стала улюбленою цілорічно. У США перше згадування про публічний продаж морозива зустрічаємо в травні 1777 року. Виробництво його стрімко зросло наприкінці XIX століття, коли з'явилися досконалі холодильні машини.

Словом, морозиво — продукт міжнародний. Слов'яни принесли в спосіб приготування страви різноманітні наповнювачі, в Західній Європі винайшли безліч промислових способів його виробництва, американці придумали самодій для виробництва вафельних чашечок та ескімо (морозиво на паличці, глазуроване шоколадом). 1851 року в Балтиморі молочар Джекоб Фуссель заснував перше у світі промислове виробництво морозива.

Види морозива або десерти на його основі

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.