Моріс Дюверже

Моріс Дюверже (фр. Maurice Duverger;*5 червня 1917, Ангулем, Франція – 16 грудня 2014, Париж) — французький соціолог, політолог, юрист, державознавець, міжнародний консультант із проблем конституційного права та виборчої боротьби, керівник Центру порівняльного аналізу політичних систем, член Академії наук і мистецтв (США), доктор права та професор соціології Паризького університету. [5]

Моріс Дюверже
фр. Maurice Duverger
Народження 5 червня 1917(1917-06-05)[1][2][…]
Ангулем, Шаранта, Франція[3]
Смерть 17 грудня 2014(2014-12-17)[2][1][…] (97 років)
Париж, Іль-де-Франс
Громадянство (підданство)  Франція
Знання мов
  • французька[2]
    • Діяльність
  • правник, політик, політолог, викладач університету
    • Викладав Університет Пуатьє, Паризький університет і Університет Бордо
    Член Американська академія мистецтв і наук і Сербська академія наук і мистецтв
    Alma mater Університет Бордо
    Посада директор і Депутат Європейського парламенту[4]
    Партія Італійська комуністична партія
    Нагороди

    Order of the Francisqued

    почесний доктор Женевського університетуd

    почесний доктор Варшавського університетуd

    honorary doctor of the Autonomous University of Barcelonad

    honorary doctorate of Barcelona Universityd

    honorary doctor of Sofia Universityd

    honorary doctor of the University of Miland

    почесний доктор Афінського університетуd

     Моріс Дюверже у Вікісховищі

    Біографія

    Народився в містечку Ангулем департаменту Шаранта. Закінчив факультет права в Бордо. У молодості деякий час був членом фашистської Французької народної партії, але до кінця Другої світової війни перейшов у опозицію. У 1955-1985 роках викладав у Парижі. Під час «Холодної війни» належав до числа вчених ліволіберальної спрямованості. Виступав проти ремілітаризації ФРН, колоніальних воєн і неофашизму.

    Здобув свою популярність завдяки працям в галузі політичної науки. Роботи характеризують відхід від юридичного методу дослідження політичної організації суспільства до політичних інститутів і процесів. Основна увага приділялася соціології політичних партій і політичних режимів, загальної теорії політики, методам політичної науки. Погляди на сутність політичної влади, держави, демократії, хоча й містять ряд цікавих положень, все ж носять еклектичний характер. Так, стосовно епохи промислового капіталізму він визначає правильність марксистської характеристики буржуазної держави.

    Викладав конституційне право та політичні науки в університетах Парижа, Женеви, Нью-Йорка, керував створеним ним Центром політичних досліджень, а згодом – Центром порівняльного аналізу політичних систем Сорбонни, працював політичним оглядачем газет «Монд» і «Нувель обсерватер», консультував уряди Франції, Мексики, Греції та інших держав з питань конституційного права та виборчих кампаній, був депутатом Європейського парламенту.

    Почесні звання та нагороди

    Наукові праці
    • Курс конституційного права / La participation des femmes à la vie politique (1946)
    • Політичні партії / Les partis politiques (1951)
    • Державні фінанси / Les finances publiques (1956)
    • Методи політичної науки / Méthodes de la science politique (1959)
    • Про диктатуру / De la dictature (1961)
    • Методи соціальних наук / Méthodes des Sciences sociales (1961)
    • Введення в політику / Introduction à la politique (1964)
    • Соціологія політики / Sociologie politique (1966)
    • Демократія без народу / La démocratie sans les peuples (1967)
    • Конституційне право і політичні інститути / Institutions politiques et Droit constitutionnel (1970)
    • Янус: два обличчя Заходу / Janus: les deux faces de l'Occident (1972)
    • Соціологія політики / Sociologie de la politique (1973)
    • Інша сторона речей / L'autre côté des choses (1977)
    • Шах королю / King's Mate (1978)
    • Апельсинові дерева з озера Балатон / Les orangers du lac Balaton (1980)
    • Factors in a Two-Party and Multiparty System, in Party Politics and Pressure Groups (New York: Thomas Y. Crowell, 1972)
    • Політичні партії:їх організація та діяльність у країні / Political Parties: Their Organization and Activity in the Modern State
    • The Study of Politics
    • Республіка громадян / La République des Citoyens (1982)
    • Відкритий лист до соціалістів / Lettre Ouverte aux Socialistes (Collection Lettre ouverte)
    • Сучасна демократія: Економічна потужність / Modern Democracies: Economic Power Versus Political Power
    • La Cohabitation des Français
    • Europe des Hommes: Une Métamorphose Inachevée (1994)
    • Ідея Політика: влада в суспільстві / The Idea of Politics: the Uses of Power in Society
    • Французька політична система / The French Political System
    • L'Europe dans tous ses Etats (1995)

    Примітки
    1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #142891835 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
    2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    3. Дюверже Морис // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    4. http://www.europarl.europa.eu/meps/en/1015
    5. Maurice Duverger (1917-)(фр.)

    Література
    • А. Кудряченко. Дюверже Моріс // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.232 ISBN 978-966-611-818-2

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.