Ангулем

Ангулем стоїть на місці давньої Inculisma в Аквітанії. З 379 року ця колонія була місцем перебуванням єпископа, а згодом перейменована в Ecolisma або Encolisma. Хлодвіг в 507 відняв її у вестготів і заклав кафедральний собор. Вже в той час це було досить значне місто, а в наступні століття Ангулем грав важливу роль у військовій історії. У IX столітті місто розграбували нормани.

Місцевість, в якій розташований Ангулем, називалася спершу Ангумуа і за старих часів, c IX століття, була графством . Чоловіча гілка графів Ангумуа обірвалася в 1218 році зі смертю Емара Тайльфера; графство через спадкоємицю по жіночій лінії, Ізабеллу (другу дружину Іоанна Безземельного), перейшло до дому Лузіньян.

У 1302 році, коли Гуго XIII Лузіньян помер без спадкоємців по чоловічій лінії, Філіп Красивий приєднав це графство до своїх володінь, і з тих пір воно становило спадок з графським титулом для членів королівського дому (за винятком періоду 1360—1373, коли місто належало англійцям). C 1394 Ангулем належить герцогам Орлеанським, молодшій гілці династії. Так, молодший син Людовика Орлеанського, Жан, був графом Ангулемським, а його онук вступив на престол під ім'ям Франциска I. Останній у 1515 році перейменував це графство в герцогство і віддав його в долю матері, Луїзі Савойській. До того часу «герцогство», яке контролювалося королем, залишалося таким лише номінально.

Титул герцога Ангулемського носив третій син Франциска I, Карл (помер у 1545), якому як зятеві Карла V випало на долю укласти мир між Францією та Іспанією. Карл IX до свого сходження на престол також носив титул герцога Ангулемського. Останнім герцогом Ангулемським став Луї-Антуан (1775—1844), який в 1830 кілька хвилин правив під ім'ям Людовіка XIX. Карта міста 1914

З XIV століття в місті процвітали паперові мануфактури, а згодом і друкарні — завдяки наявності чистої води практично постійної температури, що надходить з підземних річок. До кінця XIX століття в Ангулемі була "21 велика паперова фабрика, заводи винокурні, шкіряні і збройові. Торгівля, зосереджена в передмісті Гумо, велася переважно папером, хлібом, вином, горілкою, коноплею, льоном, трюфелями, каштанами, милом, сіллю, корками, дошками для бочок, залізними та мідними товарами. Неподалік від міста розташований Теруатський пороховий завод з 17 майстернями, а в Туврській долині, за 6 км від Ангулема, — великий гарматно-ливарний завод, заснований в 1750 р., який міг постачати щорічно до 680 гармат.

У 1903 році, під час автогонки Париж — Мадрид, під Ангулема загинув Марсель Рено — один із засновників Renault . У XX столітті місто було відоме своїми автоперегонами; кільцева траса Ангулемськими бульварами, що розбиті на місці колишніх фортечних валів.

У 1940 році, після капітуляції Франції, Ангулем виявився на захід від кордону між вішистською Францією і окупованими територіями. У 1944 році, під час десантування, залізнична станція Ангулем (лінія Бордо — Пуатьє) зазнала масованих бомбардувань.

Головні пам'ятки:

• Ангулемський собор, основні будівлі якого датовані початком XII століття, перебудований в XIX столітті під керівництвом Поля Абаді.
• Будівля мерії, також побудована Абаді, що має у своєму складі дві башти, які збереглися від середньовічної фортеці герцогів Ангулемських.

На місці фортечних укріплень Ангулема розбите кільце бульварів. Велика частина старого міста добре збереглася.

Динаміка населення (Cassini[3] і INSEE[4] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:

2010 року серед 27 646 осіб працездатного віку (15—64 років) 19 475 були активними, 8171 — неактивною (показник активності 70,4%, у 1999 році було 69,5%). З 19 475 активних мешканців працювало 15 479 осіб (7933 чоловіки та 7546 жінок), безробітними було 3996 (2004 чоловіки та 1992 жінки). Серед 8171 неактивної 3472 особи були учнями чи студентами, 1987 — пенсіонерами, 2712 були неактивними з інших причин[6]. У 2010 році в муніципалітеті числилось 20032 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 38591,5 особи, медіана доходів виносила 16 309 євро на одного особоспоживача[7]

• Адріен Сілва (*1989) — відомий португальський футболіст, півзахисник.
• Мішель Монтіньяк (1944—2010)— французький дієтолог.
• Валлєн Деламот, Жан-Батіст-Мішель (1729—1800), архітектор
• Ґійом Фай — французький журналіст та письменник, ідеолог та теоретик французького ультраправого руху

• Список муніципалітетів департаменту Шаранта

• Офіційний сайт міста Ангулем
• Туристичне бюро муніципалітету Ангулем
• Минуле Ангулем
• Розташування муніципалітету Ангулем на мапі Франції та сусідні муніципалітети