Никодим Бернацький
Никодим Бернацький (пол. Nikodem Biernacki; 1 вересня 1825, Тернопіль — 6 травня 1892, Сянік) — польський скрипаль і композитор.
| Никодим Бернацький | |
|---|---|
| Nikodem Biernacki | |
 Зображення | |
| Портрет Никодима Бернацького. Юзеф Зіммлер, бл. 1860 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1 вересня 1825 |
| Місце народження | м. Тернопіль |
| Дата смерті | 6 травня 1892 (66 років) |
| Місце смерті | м. Сянік |
| Поховання | Центральний цвинтар у Сянікуd |
| Громадянство |
.svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина |
| Національність | поляк |
| Професія | композитор |
| Вчителі | Моріц Гауптман і Луї Шпор |
| Праця в операх | Великий театр (Варшава), Гевандгаус (Лейпциг) |
| Інструменти | скрипка |
| Жанри | класична музика |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився 1 вересня 1825 року в м. Тернопіль (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині Тернопільська область, Україна).
Першим учителем музики Никодима Бернацького був його батько Александер, пізніше навчався в італійця Тоніні (капельмайстер у Чорному Острові в графа Константія Пшезьдзецького[1] (1782—1856)[2]), а потім у Моріца Гауптманна і Фердинанда Давіда (у Лейпцигу) та Людвіга Шпора і Г. Ернста (у Парижі).
Грав у військовому оркестрі в Чернівцях, потім — в складі оркестру театру Скарбека у Львові. У 1851 році виїхав до Варшави[1]. Кар'єру віртуоза розпочав під час навчання: виступав у Франції, Німеччині, Росії, Швеції, Бельгії та Америці. Від 1854 року працював концертмейстром Великого театру у Варшаві, солістом Гевандгаусу в Лейпцигу. У 1857 році приїжджав із концертом до Тернополя, дохід передав на будівництво шпиталю[3]. У 1863—1864 роках був придворним скрипалем імператора Максиміліяна І в Мексиці, потім упродовж 15 років — концертмейстром шведського двору.
Після повернення на Батьківщину займався педагогічною діяльністю (Познань). У 1879 році заснував музичну школу в Познані. Потім працював професором музики в Гімназії отців єзуїтів у Хирові[4].
Помер 6 травня 1892 року в Сяніку[5]. Похований на центральному цвинтарі Сяніка (надгробок був знищений у 1970-х).
Сім'я
Син Александра Бернацького і Ельжбети Соколовської, які мешкали (принаймні в 1825—1827 роках) у Тернополі в будинку під номером 649. Його брат і сестра: Александер Бернацький (нар. 25 січня 1827 року в Тернополі) і Марія Бернацька, вийшла заміж за Миколая Мєчислава Токарського гербу Сас (1812—1884). Дружина: Розалія Ґалчинська гербу Соколя, дочка Войцеха Ґалчинського гербу Соколя і Анелі Курнатовської гербу Лодзя.
Творчість
Опублікував «Галицькі народні пісні» у своїй обробці, «Сувенір для Петергофа», «Коломийки» та інші твори. Автор інструментальних і вокальних творів, більшість із яких за життя Бернацького не була видана[3].
Примітки
- Reiss J. Biernacki Nikodem… — S. 82.
- Biernacki A. Przezdziecki Konstanty (1782—1856) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1986. — T. ХХIX/1, zeszyt 120. — S. 57. — ISBN 83-04-00148-9. (пол.)
- Дуда І. Бернацький Никодим… — С. 116.
- Sprawozdanie Dyrekcji Zakładu Naukowo-Wychowawczego OO. Jezuitów w Bąkowicach pod Chyrowem za rok szkolny 1936/37. — Przemyśl 1937. — S. 9.
- Nekrologia // Myśl, Nr 10 z 15 maja 1892. — S. 80.
Джерела
- Дуда І. Бернацький Никодим // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 116. — ISBN 966-528-197-6.
- Dennison A. O muzykalności wiersza «Do Nikodema Biernackiego» Cypriana Norwida. — Uniwersytet Mikołaja Kopernika w Toruniu 2006. (пол.)
- Reiss J. Biernacki Nikodem // Polski Słownik Biograficzny. — T. 2. — Kraków 1936. — S. 82. (пол.)
- Stefański S. Nikodem Biernacki — muzyk i kompozytor 1826—1892 // Tygodnik Sanocki, Nr 8 (40) z 26 lutego 1992. — S. 6. (пол.)