Никодим Бернацький

Никодим Бернацький (пол. Nikodem Biernacki; 1 вересня 1825, Тернопіль 6 травня 1892, Сянік) — польський скрипаль і композитор.

Никодим Бернацький
Nikodem Biernacki
Зображення
Портрет Никодима Бернацького. Юзеф Зіммлер, бл. 1860
Основна інформація
Дата народження 1 вересня 1825(1825-09-01)
Місце народження м. Тернопіль
Дата смерті 6 травня 1892(1892-05-06) (66 років)
Місце смерті м. Сянік
Поховання Центральний цвинтар у Сянікуd
Громадянство  Австро-Угорщина
Національність поляк
Професія композитор
Вчителі Моріц Гауптман і Луї Шпор
Праця в операх Великий театр (Варшава), Гевандгаус (Лейпциг)
Інструменти скрипка
Жанри класична музика
 Файли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 1 вересня 1825 року в м. Тернопіль (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині Тернопільська область, Україна).

Першим учителем музики Никодима Бернацького був його батько Александер, пізніше навчався в італійця Тоніні (капельмайстер у Чорному Острові в графа Константія Пшезьдзецького[1] (1782—1856)[2]), а потім у Моріца Гауптманна і Фердинанда Давіда (у Лейпцигу) та Людвіга Шпора і Г. Ернста (у Парижі).

Грав у військовому оркестрі в Чернівцях, потім — в складі оркестру театру Скарбека у Львові. У 1851 році виїхав до Варшави[1]. Кар'єру віртуоза розпочав під час навчання: виступав у Франції, Німеччині, Росії, Швеції, Бельгії та Америці. Від 1854 року працював концертмейстром Великого театру у Варшаві, солістом Гевандгаусу в Лейпцигу. У 1857 році приїжджав із концертом до Тернополя, дохід передав на будівництво шпиталю[3]. У 1863—1864 роках був придворним скрипалем імператора Максиміліяна І в Мексиці, потім упродовж 15 років — концертмейстром шведського двору.

Після повернення на Батьківщину займався педагогічною діяльністю (Познань). У 1879 році заснував музичну школу в Познані. Потім працював професором музики в Гімназії отців єзуїтів у Хирові[4].

Помер 6 травня 1892 року в Сяніку[5]. Похований на центральному цвинтарі Сяніка (надгробок був знищений у 1970-х).

Сім'я

Син Александра Бернацького і Ельжбети Соколовської, які мешкали (принаймні в 1825—1827 роках) у Тернополі в будинку під номером 649. Його брат і сестра: Александер Бернацький (нар. 25 січня 1827 року в Тернополі) і Марія Бернацька, вийшла заміж за Миколая Мєчислава Токарського гербу Сас (1812—1884). Дружина: Розалія Ґалчинська гербу Соколя, дочка Войцеха Ґалчинського гербу Соколя і Анелі Курнатовської гербу Лодзя.

Творчість

Опублікував «Галицькі народні пісні» у своїй обробці, «Сувенір для Петергофа», «Коломийки» та інші твори. Автор інструментальних і вокальних творів, більшість із яких за життя Бернацького не була видана[3].

Примітки

  1. Reiss J. Biernacki Nikodem… — S. 82.
  2. Biernacki A. Przezdziecki Konstanty (1782—1856) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1986. — T. ХХIX/1, zeszyt 120. — S. 57. — ISBN 83-04-00148-9. (пол.)
  3. Дуда І. Бернацький Никодим… — С. 116.
  4. Sprawozdanie Dyrekcji Zakładu Naukowo-Wychowawczego OO. Jezuitów w Bąkowicach pod Chyrowem za rok szkolny 1936/37. — Przemyśl 1937. — S. 9.
  5. Nekrologia // Myśl, Nr 10 z 15 maja 1892. — S. 80.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.