Москвичов Ігор Євгенович

І́гор Євге́нович Москвичов (нар. 6 листопада 1971, Мар'їнка, Донецька область, Українська РСР, СРСР) український футболіст і футзаліст, футзальний тренер. Найрезультативніший бомбардир українського футзалу — 733 голи у залік клубу Олександра Яценка.

Ігор Москвичов
Ігор Москвичов
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Євгенович Москвичов
Народження 6 листопада 1971(1971-11-06) (50 років)
  Мар'їнка, Донецька область, УРСР,  СРСР
Зріст 170 см
Вага 63 кг
Громадянство  СРСР Україна
Позиція Нападник
Професіональні клуби (футзал)
РокиКлубІгри (голи)
1993—1995 «Гірник»?(?)
1995—1996 «Вуглик»?(?)
1996—1998 «Локомотив» (Одеса)48(63)
1998—1999 «Віннер Форд-Університет»25(52)
1999—2001 «Запоріжкокс»71(105)
2001—2009 «Шахтар»199(196)
2014 «Буран-Ресурс»3(0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1996—1998 Україна (студ.)?(6)
1995—2004 Україна?(56)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2010—2011 «Шахтар»
2011 «Продексім»
2012 «УТАС»
2013—2014 «Сапфір»
2014—2017 «Продексім»
2017—2018 «Продексім»(асистент)
2019 «АРПИ Запоріжжя»(тренер-консультант)
2019—2021 «Кардинал-Рівне»
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту України

** Тільки на посаді головного тренера.

Майстер спорту України міжнародного класу (1996), заслужений майстер спорту України (2001). Семиразовий чемпіон України, п'ятиразовий володар Кубка України, триразовий володар Суперкубка України, дворазовий віце-чемпіон Європи.

Клубна кар'єра

Перші кроки у футболі робив під керівництвом тренерів Володимира Кравцова та Івана Овчаренка. Грав у футбол в чемпіонаті Донецької області у складі команд шахти імені Челюскінців і «Петровської». Переконав Москвичова зайнятися футзалом Юрій Авакян[1].

Закінчив Смоленський державний інститут фізичної культури[2].

Почав свою футзальну кар'єру 1993 року в команді «Гірник» з Красногорівки. Свій перший гол у кар'єрі забив 3 грудня 1993 року у матчі чемпіонату України ворота харківської «Інги»[3]. У тій грі загалом забив 4 м'ячі. У сезоні 1994/1995 став найкращим бомбардиром чемпіонату України, забивши у 24 іграх 60 м'ячів. Після того упродовж року виступав за команду «Вуглик» (Макіївка).

Два сезони провів у «Локомотиві» (Одеса) і в обох робив з командою золотий дубль, а також визнавався найкращим нападником чемпіонату. Після цього грав за запорізькі «Віннер Форд-Університет» і «Запоріжкокс»[4]. Після цього провів вісім сезонів у складі донецького клубу «Шахтар» з яким став багаторазовим чемпіоном і володарем Кубка та Суперкубка України.

Після завершення ігрової кар'єри перейшов на тренерську роботу.

Збірна

Національна команда

Дебютний виступ нападника за національну збірну відбувся в двадцятичотирирічному віці 14 вересня 1995 року, у програному з рахунком 0:6 матчі проти Росії[5].

Уже в наступній грі, що відбулася у рамках відбору до чемпіонатів світу та Європи 23 жовтня 1995 року, Москвичов відкрив свій рахунок голам за збірну, чотири рази вразивши ворота команди Югославії[6].

Тренерська кар'єра

У квітні 2012 року очолив донецький «УТАС»[7].

З 2014 по 2017 рік був головним тренером футзального клубу «Продексім» (Херсон), який виступає в екстра-лізі України. 18 грудня 2017 року команду очолив бразильський тренер Жоао Карлос Барбоза, а Ігор Москвичов став його помічником[8]. 28 грудня 2018 року за взаємною згодою сторін припинив співробітництво з «Продексімом»[9].

13 лютого 2019 року став тренером-консультантом клубу «АРПИ Запоріжжя»[10].

16 грудня 2019 року очолив «Кардинал-Рівне»[11].

6 лютого 2021 року після поразки від аматорської команди «Budmonster» (4:6) і вильоту рівненського клубу на стадії 1/8 фіналу Кубку України, подав у відставку з посади головного тренера «Кардиналу-Рівне»[12].

Особисте життя

Родина

1999 року одружився. Дружину звуть Наталя. 2001 року Наталя народила сина Богдана[13].

Титули і досягнення

Командні

«Локомотив» (Одеса)
«Віннер Форд-Університет»
«Запоріжкокс»
«Шахтар»
  • Вища ліга
    • Чемпіон (5): 2001/02, 2003/04, 2004/05, 2005/06, 2007/08
    • Срібний призер (2): 2002/03, 2008/09
    • Бронзовий призер (1): 2006/07

Збірна України

  • Чемпіонат світу серед студентів
    • Володар (1): 1998
Ігор Москвичов у матчі проти «Урагану» в сезоні 2004/05

Особисті

Тренер

«Продексім»

Особисті

Примітки

  1. Программа матчей «Шахтер» (Донецк) - «ИнтерКрАЗ» (Киев) 1-2 февраля 2003 года (рос.)
  2. 23 апреля Игорь Москвичев провел первую тренировку в своей новой команде - "УТАС". (рос.)
  3. Протокол матчу № 101 Інга Харків - Капітал Красногорівка
  4. Выходил с температурой 39 и забивал / Игорь Москвичев, игрок МФК "Шахтер" / Футзал / www.sport.ua. futsal.sport.ua. Процитовано 24 лютого 2018. (рос.)
  5. АКОПЯН Армен. Проверка на дорогах // Газета «Футбол Review».  1995. Вип. 37 (49) (22-28 сентября). С. 14. (рос.)
  6. Протокол матчу Югославія - Україна 5:9, 23 жовтня 1995 року (італ.)
  7. Ігор Москвичов – новий головний тренер УТАСу
  8. Український клуб очолив бразильський тренер
  9. Официально. В тренерском штабе МФК Продэксим произошли кадровые изменения (рос.)
  10. Эдуард Босенко будет исполнять обязанности главного тренера «АРПИ Запорожье» (рос.)
  11. Ігор МОСКВИЧОВ – очолив “Кардинал-Рівне”
  12. “Кардинал-Рівне” вибуває з боротьби за Кубок України
    Ігор МОСКВИЧОВ подав у відставку з поста головного тренера “Кардинала-Рівне”
  13. ШАХРАЙ Роман. Ігор МОСКВИЧОВ: «Уже не хвилююсь перед відповідальними матчами» // Газета «Український футбол».  2003. Вип. 165 (1305) (15 листопада). С. 5.
  14. Каравай Іван. Є з кого брати приклад // Газета «Український футбол».  1996. Вип. 47 (271) (грудень). С. 3.
  15. Так, как будет в Гватемале / Виктор Лисун, Георгий Морозов, Владимир Романов, Елена Яворская, Ирина Васильева, Валерий Чумаченко, Константин Столбовский // Газета «Футбол Review».  2000. Вип. 45 (316) (7-13 ноября). С. 20-21. (рос.)
  16. Футзал // Газета «Футбол Поділля».  1998. Вип. 31 (234) (21 серпня). С. 7.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.