Московсько-кримські війни

Московсько-кримські війни (крим. Qırım-Moskovalı cenkleri, рос. Русско-крымские войны) велися протягом XV—XVIII століть (основні — у XVI ст.) між військами Московщини та татарами з Кримського ханства по області навколо Волги.

«На сторожовому рубежі Московської держави», картина С. В. Іванова.

У XVI сторіччі Дике поле потрапило під вплив татар. Під час війни кримські татари ввійшли в центральну Московію, спустошили Рязань, спалили Москву, взявши 150 000 московитів у полон. Проте в наступному році татари зазнали поразки у Молодинській битві. Попри поразку набіги татар тривали. В результаті, Кримське ханство пережило кілька вторгнень і було завойоване наприкінці XVIII століття. Татари остаточно втратили свій вплив в регіоні.

Набіги почалися незабаром після заснування буферної держави Московії — Касимовського ханства, а також здобуття переваги Москви у московсько-казанських війнах наприкінці XV століття.

Кримськотатарські вторгнення у Московію почалися нападами з Кримського ханства на московські міста Бельов і Козельськ 1507 року, після смерті великого князя Московського Івана III.

Упродовж XVI століття зовнішня межа «Дикого степу» проходила неподалік міста Рязань поза Окою. Основним шляхом вторгнення у Московщину був Муравський шлях, що пролягав з кримського Перекопського перешийка поміж басейнами річок Дніпро і Сіверський Донець та доходив до Тули. Татари повертали назад тільки після незмірних грабежів і умикань людей. Зазвичай їм удавалося проникнути на 100—200 кілометрів углиб московської території. Бранців потім відправляли в кримську Кафу, де продавали в рабство. Таким чином, населення Московії у прикордонних районах сильно потерпало.

Кожної весни Московське царство мобілізувало до 65 000 вояків для прикордонної служби. Оборонні лінії складалися з ланцюга фортець і міст.

Для захисту від вторгнень Ногайської Орди в області між річками Волгою і Іртишем було закладено надволзькі міста Самара (1586), Царицин (1589) і Саратов (1590).

Найбільш руйнівні навали відбулися в 1517, 1521 (з долученням Казанського ханства), 1537 (за підтримки Казанського ханства, Литви і Османської імперії), 1552, 1555, 1570—1572 (за підмоги Швеції й Османської імперії), 1589, 1593, 1640, 1666—1667 (за підтримки Речі Посполитої), 1671 і 1688 роках.

Хронологія набігів кримських татар

Цей список не охоплює набіги на Річ Посполиту (75 набігів протягом 1474—1569[1]:17)

1507 і 1514: набіги під проводом татарської знаті в обхід мирної угоди, якої додержував хан.[1]:14

1521: хан з 50 000 підданців перетнули Оку під Коломною і 2 тижні розоряли передмістя Москви [1]:14

1533—1547: (регентство від імені Івана IV) близько 20 великих набігів на кордони.[3]:71

1541: кримський хан переправляється через Оку на плотах під прикриттям вогню з османських гармат.[1]:12

1555,1562,1664,1565 хан водив велику армію в Московію.[1]:16

  • 1556-1559: москвини і запорожці чотири рази вчиняють набіг на узбережжя Чорного моря.[1]:56

1564: було спалено Рязанський посад.[1]:47

1571: московсько-кримська війна

1572: Молодинська битва

1591: набіг досягає Москви.[3] :116

1592: спалено передмістя Москви. Московські війська були далеко, воюючи зі Швецією.[1]:17

1614: ногайські набіги у межах видимості з Москви. У ті Смутні часи було схоплено стільки бранців, що ціна раба в Кафі впала до п'ятнадцяти або двадцяти золотих.[1]:66

1618: ногайці випустили 15 000 полонених за мирним договором із Москвою.[4]

1632: Військо з Лівен потрапило в засідку до татар і яничар: 300 вбитих, інших узято в неволю.[1]:67

1632: 20 000 татар роблять наскок на південь, оскільки тамтешні війська було перекинуто на північ для Смоленської війни.[1]:76

1633: 30 000 татар долають засічну і берегову лінії. В районі Оки було захоплено тисячі людей.[1]:76 Це був останній набіг углиб Московії.[5] :26

1635: багато невеликих військових загонів удерлися в Московію на південь від Рязані.[1]:79

1637, 1641—1643: кількома набігами керували ногайці і кримські вельможі без дозволу хана.[1]:90

1643: 600 татар і 200 запорозьких козаків вчинили набіг на Козлов: 19 вбитих і 262 захоплено в полон.[1]:23

1644: 20 000 татар роблять набіг на південь Московії: 10 000 бранців.[1]:91

1645: за один набіг захоплює 6 000 бранців. Є твердження, що османи заохочували ці набіги, щоб отримати галерних рабів для війни з Венецією.[1]:91

1691—1692: біля Ізюмської лінії захоплено у полон кілька тисяч.[1]:183

1769: зимовий набіг у Нову Сербію. Захоплено у полон кілька тисяч.[6]

  • 1774: Крим став російським васалом.
  • 1783: Російська імперія приєднала Кримське ханство.

Примітки
  1. Davies, Brian (2007). Warefare,State and Society on the Black Sea Steppe,1500-1700.
  2. Janet Martin, 'Treasure from the Land of Darkness,1986, page 201
  3. Stevens, Carol (2007). Russia's Wars of Emergence 1460-1730.
  4. Michael Khodarkovsky, 'Russia's Steppe Frontier, 2002, page 22
  5. Sunderland, Willard (2004). Taming the Wild Field.
  6. Lord Kinross, 'The Ottoman Centuries', page 397

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.