Мостки (Підкарпатське воєводство)

Історія

Після анексії поляками Галичини західне Надсяння півтисячоліття піддавалось інтенсивній латинізації та полонізації.

У 1836 р. в селі разом із присілками Смутки, Налепи, Соколя і Депутати було 13 греко-католиків, які належали до парафії Дубрівка Каньчузького деканату Перемишльської єпархії.[2] На той час унаслідок насильної асиміляції українці західного Надсяння опинилися в меншості.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1885 р. Мостки знаходились у Нисківському повіті Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини, у селі було 679 мешканців, з них 597 римо-католиків, а решта 82 — протестанти і юдеї[3]. Шематизм того року фіксує 13 греко-католиків[4].

У 1939 р. село входило до ґміни Яроцин Нисківського повіту Львівського воєводства Польщі, у селі проживало 36 українців-грекокатоликів, які належали до греко-католицької парафії Дубрівка Лежайського деканату Перемишльської єпархії.[5]. Через свою нечисленність вони не могли протистояти антиукраїнському терору під час і після Другої світової війни.

У 1975—1998 роках село належало до Тарнобжезького воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 333 79 219 35
Жінки 314 66 170 78
Разом 647 145 389 113

Прихід

Кількість греко-католиків у селі: 1836—13, 1849—11, 1882—17, 1895—15, 1913—16, 1939—36.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мостки (Підкарпатське воєводство)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.