Мосципанов Максим Климентович

Мосципанов Максим Климентович (бл. 1743 — бл. 1800) — провінційний український архітектор доби Гетьманщини (кінець 18 ст). Працював в чернігівських маєтках військового губернатора Петра Рум'янцева-Задунайського (1725—1796).

Мосципанов Максим Климентович
Народження 1743
Смерть 1800
Країна Російська імперія
Діяльність архітектор
Праця в містах Москва, Глухів, садиби Качанівка, Вишеньки, Черешеньки на Чернігівщині
Архітектурний стиль класицизм
Найважливіші споруди садиби Качанівка, Вишеньки, Черешеньки на Чернігівщині

Напис прізвища в 18 столітті ще небув сталим, тому прізвище пишуть як Мосьципанов і Мосцепанов. У Олександра Оглоблина — Мосціпанов.

Життєпис

Старший син у родині писаря Кролевецької сотні Клима Мосціпанова, який дослужився до чину бунчукового товариша (1781). Максим закінчив Чернігівський колегіюм. З 1759 — військовий канцелярист Малоросійської скарбниці у Глухові.

1763 — з дозволу Гетьмана Кирила Розумовського «опреділен в обученіе для націи малороссийской … архітектуры», він потрапив до команди архітектора Андрія Квасова. У Квасова син кролевецького писаря опановував будівельну справу в 1763-1765.

Згодом (з 1766) удосконалював майстерність в школі Василя Баженова в Московії[1] — особи, наближеної до кола новгород-сіверських автономістів. З 1773 став городничим міста Короп однойменної сотні Ніжинського полку[1].

Зафіксована праця архітектора-практика в садибі Качанівка московського генерал-губернатора Петра Рум'янцева-Задунайського (проект архітектора Карла Бланка, перебудований в 19 століттті)[2]. Пізніше, в 1782–1787 роках, працював над створенням садиби і парку Вишеньки, і, можливо, в сусідніх Черешеньках (остання — знищена). В 1790-ті переведений на добудову Троїцької церкви і дзвіниці в місті Глухів, які розпочав будувати ще Андрій Квасов, що помер 1770 року[1].

Будівництво по містах Гетьманщини (нетривке, періодичне) не забезпечувало життя і архітектор залишав будівельну справу, заробляв на життя військовою та громадянською службою, зокрема у московській армії.

1797 остання згадка про Максима Мосціпанова, який залишався городничим міста Короп.

  • Палац в Вишеньках
  • Палац в садибі Вишеньки, поземний план
  • Сучасний інтер'єр палацу Румянцева-Задунайського

Див. також

Джерела та література

Примітки
  1. Володимир Тимофієнко, «Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть». Біографічний довідник, Київ: «Головкиївархітектура» та «НДІТІАМ», 1999.
  2. «Памятники градостроительства и архитектуры УССР», Т 4, Киев, «Будівельник», 1986, с. 308
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.