Музейний туризм

Музейний туризм — різновид туризму, специфіка якого полягає у використанні туристського потенціалу музеїв і територій, які до них прилягають.

Мета

Музей — це культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, залучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини. За своїм профілем музеї поділяються на такі види:

  • історичні,
  • археологічні,
  • краєзнавчі,
  • природничі,
  • літературні,
  • мистецькі або художні,
  • етнографічні,
  • технічні,
  • галузеві тощо.

Співробітництво музеїв і туризму ґрунтується на формуванні системи історико-культурних і природних територій. Розвиток цих територій забезпечується акумульованим у музеях історико-культурною спадщиною, що виступає як чинник соціокультурного і туристського розвитку окремих регіонів. Перед організаторами музейного туризму стоїть ряд специфічних завдань: визначення туристської спеціалізації музею і формування постійного туристського потоку в музеї, складання туристської програми і маршруту, формування пакету рекламної продукції, пошук нових джерел фінансування.

Створення міжнародної організції для розвитку музеїв

У 1946 році була створена міжнародна організація ICOM (International Council of Museums) для підтримки та розвитку діяльності музеїв. Ця організація включає в себе понад 27 000 учасників з 115 країн світу і тісно співпрацює з ЮНЕСКО та іншими міжнародними організаціями.

Відомі мистецькі музеї світу

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.