Музей Польді-Пеццолі
Музей Польді-Пеццолі (італ. Museo Poldi Pezzoli) — художній музей в місті Мілан.
Музей Польді-Пеццолі ![]() | |
---|---|
![]() | |
45°28′07″ пн. ш. 9°11′29″ сх. д. | |
Тип | художня галерея і нерухомість |
Тема | Пінакотека |
Назва на честь | Gian Giacomo Poldi Pezzolid |
Статус спадщини | національна спадщина Італіїd[1] |
Частина від | Case museo di Milanod |
Країна |
![]() |
Розташування | Мілан, Італія |
Адреса | 20121[1] Via Manzoni 12, 20121, Milano, Italia |
Засновано | 1881 |
Відкрито | 25 квітня 1881 |
Відвідувачі | 50 269 осіб[2] |
Директор | (з 2009) |
Сайт | museopoldipezzoli.it/#!/en/discover |
![]() ![]() Музей Польді-Пеццолі (Італія) | |
![]() | |
![]() |
Історія
![](../I/Francesco_Hayez_-_Portrait_of_Gian_Giacomo_Poldi_Pezzoli_-_WGA11219.jpg.webp)
Музей починався як приватна картинна галерея родини Польді Пеццолі. Її засновниками були Джан Джакомо Польді Пеццолі (1822–1879) та його мати Роза Трівульціо. Ще у 1846 році в міланському палаці родини розпочали реконструкцію і перебудували та наново декорували низку залів і приміщень. Реконструкцією в палаці керували Луїджі Скрозаті та Джузеппе Бертіні. Частка залів палацу вже за проектом призначалась для декорування картинами. Переобладнання і облаштування стосувались не тільки інтер'єрів. Фасади міланського палацу отримали декор у стилі пізнього класицизму ще на зламі 18-19 ст., а невеликий парк набув пейзажного характеру — це зроблено за проектом архітектора Сімоне Кантоні (1736–1818). Головний фасад колишнього палацу на вулицю дотепер зберігає стилістику пізнього класицизму.
Забезпечений аристократ (мати Джан Джакомо походила з князівської родини), він підтримував національно-визвольний рух і так звану революцію 1848 року в Мілані проти влади Австрійської імперії. Події закінчилися поразкою і Джан Джакомо емігрує у західну Європу, де гає час як забезпечений аристократ. Відвідує виставки, знайомиться з художниками, починає колекціонувати картини, килими, старовинні речі. Він помер у віці 57 років і зробив Джузеппе Бертіні, свого приятеля і директора пінакотеки Брера, упорядником власного майна.
За заповітом Польді Пеццолі його палац, збірка картин і меблів перейшли у спадок художньої академії і пінакотеки Брера. Музей отримав назву за прізвищем володаря і був відкритий 1881 року для відвідин. 1951 року закінчили реконструкцію і пристосування палацу під музейні потреби з урахуванням нових умов утримання.
Музей на період зламу 20-21 ст. зберігає і демонструє картинну галерею, меблі, вироби зі скла, невелику колекцію старовинної зброї, кабінетну бронзу, перські середньовічні килими, керамічні вироби, збірку ювелірних прикрас, зразки текстилю, коштовних тканин, мереживо.
Перські середньовічні килими
- Перський килим кінця 16 ст., Герат
- Перський килим першої половини 16 ст., Тебріз (?)
- Перський килим кінця 16 ст., Ісфаган.
Живопис італійських майстрів в збірці
Картинна галерея музею починалась як приватна збірка, на характер котрої впливали смаки княгині Рози Трівульціо та її сина. Тому в музеї переважають твори митців, що працювали в Ломбардії та в містах Північної Італії. Зрозуміло, що музей не міг мати церковних фресок, творів римських художників, значної кількості мармурової скульптури і творів ужиткового мистецтва. Тим не менше збірка отримала чимало характерних творів міланської школи і шкіл Північної Італії, серед котрих опинилось декілька видатних зразків серед релігійного живопису і портретного жанру.
- Альвізе Віваріні. «Голгофа», деревина, темпера
- Фра Філіппо Ліппі. «П'єта», до 1439 р.
- Андреа Соларіо. «Відпочинок Св. Родини на шляху до Єгипту»
- Лоренцо Лотто. «Мадонна з немовлям, Іваном Хрестителем і Св. Захарієм», 1546 р.
Портретний живопис в збірці
![](../I/Vittore_Ghislandi_called_Fra_Galgario_-_Portrait_of_a_Knight_of_the_Costantinian_Order_-_Google_Art_Project.jpg.webp)
- Бернардино да Сієна. «Юрай Кулінович (Джорджо Скьявоне) », початок 16 ст. (?)
- П'єро Поллайоло. «Портрет шляхетної пані у профіль», друга половина 15 ст.
- Андреа Мантенья. «Портрет шляхтного пана в червоному», 1450 р.
- Андреа Превіталі. «Портрет невідомого», перша третина 16 ст.
- Вінченцо Фоппа. «Франческо Брівіо», бл. 1495 р.
- Ганс Еворт. Портрет невідомого. Різьблена рама доби маньєризму, 1559 р.
- Джованні Баттіста Мороні. «Портрет невідомого у повний зріст», бл. 1567 р.
- Франческо Аполлодоро. «Портрет Ерколе Баццані», 1585 р.
Майстри інших країн
Картинна галерея утримує декотру кількість творів майстрів інших країн Європи, але не вони головують взбірці. Серед них твори —
Джерела
- Maria Teresa Balboni Brizza, Marina Sambuy (Hrsg.): Il Museo Poldi Pezzoli. Allemandi, Turin 2010, ISBN 978-88-422-1424-3
- I grandi musei. Museo Poldi Pezzoli Milano, Skira, Mailand 2006
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей Польді-Пеццолі
Див. також
- Музеї Мілана
- Пінакотека Брера
- Джампетріно
- Леонардески
- Міланська школа
- Венеціанська школа
- Музей театра Ла Скала