Музей Принценгоф (Делфт)

Наприкінці XIV століття стара і багата вдова Елід Бусерс (? — 1409) разом із донькою Агатою приєдналась до черниць. Вони оселились поблизу так званої Старої церкви в приміщенні на Oude Delft, де виник середньовічний монастир Святої Агати. Монастирську назву пов'язують з ім'ям Святої Агати, покровительки доньки пані Бусерс, яка стала першою ігуменею жіночого монастиря. Споруди монастиря вибудовані в стилістиці місцевої готики. З роками монастир збільшився і економічно, був серед найбагатших в місті.

• 
  Вигляд двору
• 
  Каркас готичного склепіння під час реставрації і зміцнення
• 
  Бічний фасад Старої церкви
• 
  Поземний план споруд
• 
  Князівський суд
• 
  Історичний інтер'єр кімнати з гобеленом

Бурхливі події рішуче втрутилися в спокійне життя жіночого монастиря.

Він був зменшений кількісно, а вивільнені приміщення розділили на різні функції. Монастирська каплиця перейшла до реформатської церкви. Низка колишніх монастирських приміщень переобладнана під житло. Саме в цегляних приміщеннях колишнього монастиря створив власну резиденцію принц Вільгельм І Оранський, керівник повсталих в добу Нідерландської революції.

Впродовж століть монастирські приміщення використовувались за різним призначенням. З середини 17 ст. тут облаштували ткацьке виробництво, низку крамниць на першому поверху з продажу сукон і тканин. Другий поверх використовували для житла володарів крамничок. В період 1775—1807 років тут діяла латинська школа.

• 
  Внутрішній підвал під історичним залом
• 
• 
• 
• 
• 

В період 1932—1951 років муніципалітет міста керував реставраційними роботами і пристоуванням частки приміщень під міський музей. Каплиця належить реформатській церкві. В південному крилі монастирського комплексу існує невеликий жіночий монастир.

Музей має історико-меморіальне значення, позаяк в його приміщенні було скоїнє політичне убивство керівника Нідерландської революції і засновника нової держави принца Вільгельма І Оранського.

Музей також збирає і демонструє історичні артефакти, старовинні мапи відповідні історії Північних Нідерландів, розвитку міст, історії самого міста Делфт.

В невеликій кількості в музеї представлена середньовічна скульптура, портретна галерея історичних осіб і зразки уславленої делфтської порцеляни.

Музей працює щоденно, окрім понеділка.

• 
  Віллем ван дер Вліт. «Марія Пейнакер», 1626 р.
• 
  Міхіль Янс ван Міревельт. «Гуго Гроцій», 1631 р.
• 
  Адріан Томас Кей. «Княгиня Марія Нассау», до 1590 р.
• 
  Віллем ван дер Вліт. «Віллем де Ланге», 1626 р.
• 
  Худ. Ян Мостарт (?). «Катарина Вранкс»
• 
  Міхіль Янс ван Міревельт. «Урок анатомії», 1617 р.

Гендрік Корнеліс Врум. «Краєвид Делфта з південного заходу», бл. 1615 р.

• 
  Абрахам ван Бейєрен. «Натюрморт з фруктами, коштовним посудом і лобстером», до 1670 р.
• 
  Ян де Вос старший. «Краєвид Делфта з Новою і Старою церквами», 1647 р.
• 
  Мартен ван Гемскерк. «Оплакування Христа», 1566 р.
• 
  «Пожежа в мерії Делфта 4 березня 1618 року»
• 
  Віллем ван Альст. «Персики і сливи», 1649 р.
• 
  Герріт ван Вюкт. «Шинка, лимон і вино», середина 17 ст.

• Готична архітектура
• Маньєризм
• Нідерландська революція
• Вільгельм І Оранський
• Порцеляна Делфта
• Музейний туризм

• Holandia — przewodnik ilustrowany. — Warszawa: Langenscheidt Polska Sp. z o.o. (Berlitz), 2008. — S. 192, 193. — ISBN 978-83-7476-501-5. (пол.)
• Офіційний сайт музею (нід.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей Принценгоф (Делфт)