Музей української домашньої ікони

Музей української домашньої ікони XVII–XX вв. є частиною історико-культурного комплексу «Замок Радомисль», що знаходиться в місті Радомишль (Житомирська область, Україна). Це перший і єдиний в Україні і у всьому світі, музей подібного типу. Це також найбільший музей ікон у Східній Європі, а його експозиція предметів християнського мистецтва «Душа України» — найбільша християнська експозиція в країні.

Музей української домашньої ікони. Фрагмент експозиції. Обрядовий зал.

В основі музейного фонду — особиста колекція домашніх ікон, зібраних відомим українським лікарем і громадським діячем, доктором Ольгою Богомолець. Зараз фонд налічує до 5000 одиниць зберігання з різних куточків України Київської області, Слобожанщини, Поділля, Волині, Полісся, Сіверщини, Таврії, Буковини, Галичини, Закарпаття, Запоріжжя. Ікони, представлені в експозиції Музею, несуть на собі специфічні риси регіональних традицій українського іконопису. Серед них не тільки православні, а й католицькі і унійні ікони.

Власне заради Музею української домашньої ікони і створювався весь історико-культурний комплекс в Радомишлі, коли перед Ольгою Богомолець стало питання про пошук приміщення для її колекції. За задумом господині колекції, зібрані нею ікони повинні бути таким чином повернені людям і тим самим сприяти поверненню їх історичної пам'яті.

Першу ікону для своєї колекції (лик Ісуса Христа) Ольга Богомолець купила всього за 1 гривню навесні 1997 року на одному з «блошиних ринків» Сінного базару в Києві. Надалі колекція поповнювалася з різних джерел. Багато з ікон, так само як і перша, були куплені на барахолках, «товчках» і «блошиних ринках». За словами Ольги Богомолець, це були «ікони-сироти». Деякі з ікон були подаровані.

Образи, зібрані в колекції Музею української домашніх ікон, написані як професійними майстрами, так і талановитими аматорами з простолюду. Всі вони в різній мірі володіли технікою малювання. Проте їх творіння цінні, перш за все, тим, що дають нам недогматичне, живе народне бачення невидимого, духовного світу. Іноді народні художники використовували для своїх картин сюжети не тільки біблійні або євангельські, а й української народної християнської міфології.

Музей Української домашньої ікони. Фрагмент експозиції. Українські домашні іконостаси і предмети побуту

Експонуються також «сімейні» іконостаси, написані на величезних довгих полотнах. На них зображували, поруч з Ісусом, Дівою Марією і Миколою Чудотворцем лики святих, чиї імена носили мешканці будинку. По тому, які святі були намальовані, можна було дізнатися, як звали господарів будинку, де ікона перебувала.

Кам'яна ікона Миколи Чудотворця. Одна з небагатьох чудодійних у музеї

Унікальною пам'яткою музею є кам'яна ікона святого Миколи Чудотворця. Кам'яні ікони — явище досить рідкісне, в Україні їх збереглося дуже мало. Поширені вони були в Х-XIII ст. за часів Київської Русі і ще в XVI столітті використовувалися для богослужінь.

Особливе місце займають в колекції ікони святого Юстиніана. Вони зображують старця, який тримає в руках сповите дитя перед образом Богородиці. До святого Юстиніана (або Устиміана) зверталися, щоб навчив дітей розуму. А ще він був заступником дітей, померлих при народженні, які не встигли прийняти хрещення. Осиротілі батьки вірили, що святий Юстиніан заступиться за цих дітей і їхні душі потраплять до раю.

Є в музеї лики, які зберігають на собі відбиток часів войовничого атеїзму. Серед них — прострелена ікона Архистратига Михаїла, святий Пантелеймон з виколотими очима, скриня, зроблена з обезголовлених образів, віконниці, зроблені з розпиляного надвоє образу Святого Миколая та багато інших. Деякі ікони були витягнуті їх колишніми власниками з полум'я, куди їх кинули комсомольці. "Сліди наруги на іконах — не менш значущі, ніж віртуозно виписані деталі, — вважає Ольга Богомолець. — Тому за порадою фахівців було вирішено: реставрувати — по мінімуму, тільки обережне очищення, консервація і фіксація ".

У музейних фондах «Замку Радомисль» знаходиться також багата колекція предметів старовинного українського побуту, серед них — сімейні скрині, хатнє начиння (праски, прядки, плетені непроникні ємності для води тощо), козацькі човни XVII–XVIII вв.

Українські мистецтвознавці порівняно недавно звернули увагу на домашню ікону як на унікальне явище національної культури. Сталося це завдяки Ользі Богомолець, яка власне і ввела в науковий обіг термін «домашня ікона». Її дослідження народного іконопису визнані фахівцями-мистецтвознавцями.

Ольга Богомолець проводить екскурсію залами створеного нею музею

Ольга Богомолець неодноразово влаштовувала виставки своєї колекції в столиці України (в Національному музеї російського мистецтва, в Українському домі (під час візиту Вселенського патріарха Варфоломія), в музеї Тараса Шевченка, в арт-холі «Кайрос») і інших містах України. Кілька разів виступала з лекціями про домашніх іконах в українських вишах — в тому числі і в такому престижному, як Національний університет «Києво-Могилянська академія».

Галерея

Література

  • Богомолець О. «Вікна в позапростір. Історія створення колекції». -К., «Оранта». — 2007
  • Богомолець О. «Вікна в позапростір. Святий Пантелеймон Цілитель». — К., «Оранта» — 2008.
  • Богомолець О. «Домашні обрядові образи України». — К., «Оранта». — 2008
  • Богомолець О. «Домашні ікони Центральної України». — К., «Оранта». — 2008
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.