Музика епохи класицизму
Музика епохи класицизму або музика класицизму — академічна музика XVII—XVIII століття.
Це частина складової |
Класицизму |
---|
Античність |
|
Просвітництво |
20е-століття неокласицизму |
|
У середині 18-го століття Європа почала рухатися в сторону нового стилю в архітектурі, літературі, мистецтві — класицизму. Цей стиль прагнув наслідувати ідеали античності, головним чином Класичної Греції.[1]
Класицизм, як художній напрямок, був створений у Франції в першій половині XVII століття. Цікавість, яка виникла ще в епоху Відродження, до античної культури, спричинила наслідування в усіх видах мистецтва античним зразкам.
Естетика класицизму була заснована на переконанні розумності та гармонічності світоустрою, що проявилося в увазі до збалансованості частин твору, ретельної обробці деталей, розробці основних канонів музичної форми. Саме в цей період остаточно сформувалася сонатна форма, заснована на розробці і протиставленні двох контрастних тем, визначився класичний склад частин сонати та симфонії.
Музичні інструменти епохи класицизму
Струнні
Дерев'яні духові інструменти
- Бассет кларнет
- Бассетгорн
- Кларнет д’амур
- Кларнет
- Шалюмо
Мідні духові інструменти
- Охиклеїд (офіклеїд)
- Валторна
Композитори епохи класицизму
Примітки
- Roger Kamien. Music: An Appreciation. 6th. New York, NY: McGraw Hill, 2008. Print.
Посилання
- Класицизм // Українська музична енциклопедія. Т. 2: [Е – К] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 424.