Струнний квартет

Струнний квартет — жанр академічної музики, твір для чотирьох смичкових інструментів (як правило, двох скрипок, альта й віолончелі), а також музичний колектив відповідного складу, що виконує такі твори. Струнний квартет — найпоширеніший[джерело?] різновид квартету, хоча користуються популярністю й деякі інші склади (фортепіанний квартет, квартет дерев'яних духових тощо).

Історія форми

Форма струнного квартету кристалізувалася у творчості Йозефа Гайдна на основі популярних у другій половині XVIII століття жанрів камерної музики (дивертисмент, касація, серенада), що генетично походили від танцювальної сюїти. Гайдн кодифікував квартет як чотиричастинну п'єсу (до цього камерні ансамблі могли складатися з довільної кількості частин) і встановив композиційну послідовність, аналогічну структурі симфонії: швидка частина — повільна частина — менует — швидкий фінал.

Епоха віденської класики стала для квартету епохою розквіту, і слідом за Й. Гайдном величезний внесок у розвиток жанру внесли В. А. Моцарт і Л. Бетховен. Друга половина XIX століття ознаменувалася деяким спадом інтересу композиторів до квартетної форми, однак на рубежі XX століття цей інтерес відродився — зокрема, у творчості авторів Нововіденської школи, а також Д. Шостаковича.

Серед сучасних струнних гуртів найбільш знаковим можна вважати Кронос-квартет, створений у США у 1973 році. В Україні визнаним є Квартет імені Лисенка.

Найвідоміші автори струнних квартетів
Струнний квартет. Зліва направо: 1-ша скрипка, 2-га скрипка, альт, віолончель.

Бібліографія
  • Francis Vuibert, Répertoire universel du quatuor à cordes, ProQuartet-CEMC, 2009, ISBN 978-2-9531544-0-5
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.