Мультатулі

Мультатулі (нід. Multatuli) [псевдонім (від лат. multa tuli — я багато переніс); справжні ім'я та прізвище Едуард Даувес Деккер; нід. Eduard Douwes Dekker] (2 березня 1820, Амстердам — 19 лютого 1887, Нідер-Інгельгейм, ФРН) — нідерландський письменник.

Мультатулі
нід. Eduard Douwes Dekker
Ім'я при народженні	нід. Eduard Douwes Dekker
Псевдо	Multatuli
Народився	2 березня 1820(1820-03-02)[1][2][…] Амстердам, Нідерланди[3]
Помер	19 лютого 1887(1887-02-19)[1][2][…] (66 років) Інгельгайм-ам-Райн, Рейнланд-Пфальц
Поховання	Westerveldd :
Країна	Нідерланди
Діяльність	письменник, державний службовець
Знання мов	нідерландська
Magnum opus	Max Havelaard
У шлюбі з	Everdine Hubertine van Wijnbergend і Mimi Hamminck Schepeld
Діти	Pieter Jan Constant Eduard Douwes Dekkerd і Elisabeth Agnes Everdina Douwes Dekkerd
IMDb	ID 0612512
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Пам'ятник Мультатулі (1987) в Амстердамі (скульптор — Ганс Баєнс)

Народився у сім'ї шкіпера. Навчався торговому ремеслу. З 1838 року служив у колоніальному апараті Нідерландської Індії (Індонезії). Ставши у 1856 році асистент-резидентом округу Лебак на Яві, намагався полегшити становище індонезійців. Натрапивши на опір колоніальних чиновників і місцевих феодалів, змушений був подати у відставку. Довгі роки поневірявся по містах Нідерландів, Бельгії, Німеччини, жив у злиднях.

Літературну діяльність розпочав у 40-х роках. Популярність Мультатулі приніс автобіографічний роман «Макс Гавелар, або Кавові аукціони Нідерландського торговельного товариства» (1859, вид. 1860, рос. пер. 1959), в якому письменник викривав колоніалізм і виступив на захист пригноблених. Оснований на автобіографічних фактах, пройнятий публіцистичним пафосом, роман набув характеру політичного памфлету. В автобіографічному епістолярному романі «Листи кохання» (1861, рос. пер. 1911), публіцистичної брошурі «Про вільну працю у Нідерландській Індії» (1862) та інших Мультатулі критикував вже капіталістичне суспільство у цілому. Буржуазну мораль, політичний устрій, релігію Мультатулі викриває і у «Розмові з японцями» (1862), у «Бесідах» (1869, вид. 1870) і особливо у монументальному творі «Ідеї» (т. 1-7, 1862–1877). В «Ідеях» найповніше розкриваються погляди Мультатулі на літературу і мистецтво, яким він відводив провідну роль у вихованні народу. У дусі просвітницьких ідеалів написана драма Мультатулі «Школа князів» (1872). Світогляд Мультатулі сформувалося під впливом просвітителів і утопічного соціалізму, однак неможливість здійснення демократичних ідеалів у Нідерландах 19 століття визначила протиріччя у суспільно-політичних поглядах письменника. Його прозі властиві афористичність, фрагментарність стилю (спаяного, проте, єдиною думкою), демократичність мови.

Критичний реалізм Мультатулі вплинув на Германа Гейєрманса, Германа Гортера та інших. Твори Мультатулі зіграли значну роль у викритті колоніальних порядків, вони вплинули як на громадську думку Європи, так і на формування світогляд перших індонезійських просвітителів і діячів національного руху.