Мурад IV

Мурад IV вступив на престол у віці 11 років в результаті перевороту, в ході якого був скинутий його дядько Мустафа I. Фактична влада опинилася в руках матері Мурада Кесем Султан та придворних євнухів. В результаті ослаблення центральної влади спалахнули заколоти у Східній Анатолії, Багдаді, Лівані, Криму і Ємені. В багатьох інших провінціях місцеві губернатори відмовлялися виконувати розпорядження центральної влади. Скориставшись ситуацією, 1624 року перський шах Аббас I Великий окупував Арабський Ірак.

Повідомляється, що молодий правитель Османської держави після вступу на престол одного разу пройшов в імперську скарбницю, де, за записами турецького письменника і мандрівника Евлії Челебі, "… не було видно ніякого посуду із золота і, крім непотрібного мотлоху, виявилося лише 6 мішків монет, сумка з коралами і скриня з китайською порцеляною. Побачивши це, султан Мурад наповнив казну своїми сльозами і, двічі схилившись у молитві, сказав: «Іншалла, я заповню цю скарбницю багатствами тих, хто їх вкрав, і наповню ще п'ятдесят сховищ на додаток до цього» ".

Із 1632 року Мураду вдалося позбутися опіки матері і поступово відновити контроль над величезною імперією. При цьому він діяв жорстоко. З 1623 до 1637 року ним самим та його катами було страчено, за різними оцінками, від 10 до 25 тисяч людей, які не підкорялися його наказам і заборонам . Повсталих яничарів він суворо присмирив і, за їхньою допомогою, провів декілька успішних війн. Також була проведена реформа суду та воєнна реформа, яка укріпила боєздатність армії.

У 1634 році Мурад відновив війну з Іраном, особисто очоливши армію у 1635 році. У короткий термін турки оволоділи Тебрізом, Єреваном, Нахічеванню. Союзниками турків у війнах на Закавказзі виступали в тому числі й українці. Зокрема, Мурад VI за рекомендацією кримського хана, запросив до військової співпраці військо козаків з України, яке очолював гетьман Максим Гулак. У короткий термін турки в союзі з українцями оволоділи Тебрізом, Єреваном, Нахічеванню. У 1638 році ведена султаном армія турків знову захопила Багдад, що змусило шаха Ірану Сефи I укласти з Туреччиною Зухабский мир 1639 року. Договір поклав край тривалій ворожнечі Османської імперії і Сефевідської держави, яка розпочалась з Чалдиранскої битви на початку XVI століття, і стала одним з найбільших досягнень турецького султана Мурада IV.За умовами договору Сефевіди зберегли за собою Єреван і прилеглі до нього території на Кавказі, а турки втримали Басру і Багдад. Тим самим в цілому була відновлена лінія кордону, встановлена Амасіїнским договором. Межі, встановлені Зухабским миром, залишалися без зміни протягом майже ста років, поки держава Сефевідів не зникла внаслідок навали афганців. Крім цього, Мурад IV вів успішні війни з козаками та змусив венеціанців укласти невигідний для них мир. 18 червня 1637 року, козаки без відома царя Михайла Федоровича Романова, за підтримки донських козаків, штурмом взяли Азов. Момент був вибраний вдало. Мурад готувався до війни з Персією і прийшов в лють від цієї звістки. Він послав до Москви посла зі скаргою. Михайло Федорович був повністю згоден з султаном: «Ми за них не стоїмо, хоча їх злодіїв всіх в одну годину накажіть побити». Козакам же, що надіслали послів зі звісткою про перемогу, цар дорікнув за гарячність, але велів прислати опис трофеїв. Цар, який перебував у мирі з турками, офіційно відмежовувався від цих подій, але неофіційно посилав козакам гроші і порох. 7 червня 1641 року турецька армія на чолі з великим візиром Кеманкешем Кара Мустафою — пашею обложила Азов і козаки були змушені залишити фортецю після відповідного рішення Земського собору влітку 1642 року. Також султан взявся за модернізацію флоту,оскільки його дратувала Венеція зі своїм потужним флотом в Егейському та Середземному морях і великими доходами від торгівлі.

У мирні дні султан Мурад заохочував будівництво мечетей і шкіл, протегував вченим. Повідомляють, що за підтримки Мурада винахідник Хезарфен Ахмед Челебі першим здійснив політ на крилах.

На початку 1640 султан закинув всі державні справи і вдарився в пияцтво, що стало причиною його лихоманки. Сам султан і його брат шехзаде Ібрагім на той момент були єдиними представниками династії Османів в чоловічому коліні. Перед смертю султан думав передати османський престол кримському хану Багадиру I Гірею, бо династіі Османів і Гіреїв перебували між собою в родинних зв'язках, завдяки династичним шлюбам. В результаті Мурад віддав наказ про страту свого брата Ібрагіма, але в останній момент Кесем Султан врятувала свого божевільного сина від смерті.

Мурад IV помер 1640 року від цирозу печінки, його наступником став брат Ібрагім I, адже з усіх дітей Мурада дитинство пережили лише 8 доньок.

Як і про наложниць Османа II, про фавориток Мурада даних майже немає, оскільки жодній з них не вдалося стати матір'ю майбутнього султана. Найвідомішою його жінкою, яку часто називали єдиною, була Айше Султан.

Хоча Евлія Челебі згадує про народження у Мурада IV 32 дітей, зрілого віку досягли лише вісім дочок. Сини Мурада померли в дитинстві, більшість під час епідемій 1637—1640 рр. Тому наслідував йому брат Ібрагім I.

• У фільмі «Махпейкер» (2010 р.) роль султана Мурада виконав Тарик Байрак.
• В турецькому телесеріалі «Величне століття: Кесем Султан» роль дорослого Мурада виконує Метін Акдюльгер.

• Mandel, Gabriele. Storia dell'harem. — Rusconi. — 246 p. — ISBN 8818880322, 9788818880328.
• Peirce, Leslie P. The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire. — Oxford University Press. — 374 p. — ISBN 0195086775, 9780195086775.

•  «Murad § Murad IV» // Encyclopædia Britannica (11th ed.) V. 19 1911 p. 14 (англ.)
• Султан Мурад IV реальна історія Жіночий журнал «TRserial»