Аббас I Великий
Аббас I Великий (* 27 січня 1571, Герат, Сефевідська держава — 19 січня 1629, Мазендеран, Сефевідська держава) — шах Азербайджану та Ірану (1587-1628) з тюркської династії Сефевідів, виразник інтересів феодалів і багатих купців. Створив регулярне військо. Аббас намагався централізувати державу, проводив загарбницьку політику. Одержав перемоги у війнах із Бухарою та Османською імперією за Ірак, захопив Азербайджан, Ширван і Грузію, приєднав до Сефевідської держави Бахрейнські острови, відвоював у 1622 році у португальців місто-острів Ормуз та в афганців Кандагар.
| Аббас I Великий | |
|---|---|
| перс. شاه عباس صفوی | |
 Аббас I Великий | |
| 5-й шах Сефевідської держави | |
| 1587 — 1628 | |
| Попередник | Мухаммад Худабенде |
| Наступник | Сефі I |
| Народився |
27 січня 1571 Герат |
| Помер |
19 січня 1629[1][2] (57 років) Мазендеран, Іран |
| Похований | Кашан |
| Відомий як | політик |
| Громадянство |
 Іран |
| Національність | тюрк |
| Батько | Мухаммад Худабенде |
| Мати | Khayr al-Nisa Begumd |
| У шлюбі з | Yakhan Begumd і Princess Marta of Kakhetid |
| Діти | Mohammad Baqer Mirzad |
| Релігія | Іслам (шиїзм) |
Як правитель відзначався особливою жорстокістю і бузувірством. Зокрема, осліпив двох власних синів і вбив третього.
Його образ виведено у повісті Мірзи Фаталі Ахундова «Обдурені зірки».
1620 року розпочав карбування срібної монети аббасі, що широко вживалася на Близькому Сході, Індії та Африці до XVIII століття.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Большой энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 1 / под ред. А. М. Прохорова. — М. : Советская энциклопедия, 1991. — С. 6. — ISBN 5-85270-015-0. — ISBN 5-85270-042-8.(рос.)