Мшанець (Білецька сільська громада)

Мшане́ць село в Україні Білецької сільської громади у Тернопільському районі Тернопільської області. Розташоване на річці Верховинка, на сході району. Центр колишньої сільради, якій підпорядковані села Дітківці та Хомівка. 19751990 називалося Переможне. До Мшанця приєднано хутір Манюки.

село Мшанець
Церква св. архістратига Михаїла
Церква св. архістратига Михаїла
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Зборівський
Рада Мшанецька сільська рада
Основні дані
Засноване 1463
Населення 728
Територія 1.625 км²
Густота населення 448 осіб/км²
Поштовий індекс 47235
Телефонний код +380 3540
Географічні дані
Географічні координати 49°45′08″ пн. ш. 25°28′31″ сх. д.
Водойми Верховинка
Відстань до
районного центру
35 км
Найближча залізнична станція Курівці
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради 47235, Тернопільська обл., Зборівський р-н, с. Мшанець
Карта
Мшанець
Мшанець
Мапа

 Мшанець у Вікісховищі

Населення — 728 осіб (2001).

Історія

Поблизу Мшанця виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, черняхівської та давньоруської культур.

Мшанець вперше згадується у 1463 році як маєток князя Семена Несвицького-Збаразького-Колоденського при поділі батьківських маєтків між Семеном Несвицьким, Василієм Несвицьким і Солтаном Збаразькими. У 1518 році, після смерті Марії Несвицької-Рівненської, дружини тоді вже покійного князя Семена, його внучка, Анна-Тетяна Гольшанська, вносить Мшанець разом з іншими селами до власності свого чоловіка, князя Костянтина Івановича Острозького. За даними «Словника географічного Королівства Польського» («СГКП»), 4 травня 1518 року король Сигізмунд I Старий підтвердив права князя Костянтина Острозького на володіння Мшанцем та іншими селами, отриманими як спадок бабці його першої дружини.

1734 через Мшанець проходив повстанський загін Верлана.

Під час Першої світової війни в 1914 році село окупували російські війська. У липні 1915-го населення евакуювали. Селяни, які мали тяглову силу, були вивезені до Оброшина та Верхобужа на Львівщині, а які не мали — в австрійський Ґмінд. У 1918-му люди повернулися до села, але хати були знищені. Селянам доводилось жити в землянках[1].

1933 у Мшанці була велика пожежа.

Діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.

Пам'ятки

  • Є церква св. архістратига Михаїла (1794, кам'яна, реконструйована).
  • Встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини та боротьби за тверезість (1896). Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні, братську могилу на місці поховання 21-го воїна Радянської Армії (1965).
  • Геологічна пам'ятка природи місцевого значення Останці Подільських Товтр.
  • Ботанічні пам'ятки природи місцевого значення Грабарки та Верховина.
Скульптура святої

Виготовлена із каменю самодіяльними майстрами (пам'ятка монументального мистецтва). Встановлена 1822 року біля дороги (поворот на с. Дітківці).

Постамент — 2,6х2,7 м висота 4,0 м; висота скульптури 1,75 м, площа 0,0003 га.[2]

Пам'ятний знак на честь скасування панщини

Виготовлена із каменю самодіяльними майстрами. Встановлений 1848 року (пам'ятка історії).

Постамент 1,25х1,35 висота 2,05 м; висота скульптури 1,3, площа 3 м2.[3]

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, краєзнавчий музей, офтальмольлогічний санаторій «Барвінок», МП «Медобори», пекарня, молокозавод.

Відомі люди

Уродженці

Примітки

  1. Т. Береговий, У. Коропецька. Мшанець // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г  Л. — С. 373, 374. ISBN 978-966-457-228-3.
  2. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
  3. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27.01.2010 р. № 16.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.