Мікулаш Локкер

Народився 6 грудня 1935 року в місті Мукачеве (нині — районний центр Закарпатської області). З дитинства відчував потяг шахів.

Після закінчення середньої школи вступив на філологічний факультет Ужгородського державного університету, де провчився два роки. Щоб зайнятися улюбленою справою назавжди покинув університет і став у 1960-х роках чи не єдиним шахістом-професіоналом у Закарпатській області, хоча прибутки мав мізерні. Брав участь у шахових першостях, конкурсах, дописував до фахових журналів Радянського Союзу, України, Чехословаччини, Угорщини, Франції, Румунії, Нідерландів, Югославії, Іспанії, Німеччини, США та інших країн.

Досяг певних успіхів у практичній грі. Характерні для його гри: змістовні комбінації, глибоке проникнення в позиції, особливо з обмеженою кількістю фігур, філігранне доведення гри до перемоги, нерідко в рівних ендшпілях.[5]

Своєрідним прологом до майбутніх перемог Міклош Локкер вважав всеукраїнську першість спортивного товариства «Іскра», що відбувалася в Ужгороді у 1954 році. Локкер, на той час студент першого курсу, набрав усього 5 очок і закінчив змагання серед аутсайдерів. Але вже за два роки, в турнірі із сильним складом на першість обласного товариства «Буревісник», посів перше місце. Після кількох спроб у 1960 році виборов срібну нагороду в обласному чемпіонаті. Наступного року розділив 1–2 місця серед найкращих шахістів-спартаківців області. У 1960 і 1971 роках — другий призер чемпіонатів Мукачевого. У фіналі особистої першості Закарпаття посів 3 місце, у 1969 році — 2 місце і, нарешті, 1973 року став чемпіоном області.

Але найбільше Мікулаш Локкер відомий досягненнями у мистецтві складання шахових задач та композицій. Він вважався видатним майстром складання шахових задач з невеликою кількістю фігур (мініатюр).[1][4][6][7][8][9] Його задачі-мініатюри (до семи фігур), задачі-мередіти (не більше 12 фігур) у класичних та «казкових шахах» публікували загальносоюзні та закордонні шахові видання. Деякі з композицій опубліковані у Альбомах ФІДЕ: чотири композиції у альбомі 1968–1970 років та одна — в альбомі 1971–1973 років (для звання майстра ФІДЕ з шахової композиції достатньо 12 опублікуваних композицій у цих альбомах). Неодноразово ставав переможцем міжнародних та союзних конкурсів шахових композиторів. За кілька років до смерті Міклош Локкер зізнався, що опублікував у різних виданнях понад 500 задач і етюдів. Він також продовжував розроблювати нові теми та удосконалювати вже відомі.[5]

Неодноразово запрошувався до співавторства зі складання шахових композицій.[5] Серед його співавторів гросмейстери шахової композиції Михайло Марандюк[6] та Микола Кралін,[10] міжнародний майстер шахової композиції Віктор Мельниченко.[2]

Ще студентом на громадських засадах керував шаховим відділом «Закарпатської правди», а згодом, після повернення до Мукачевого, започаткував і багато років очолював шаховий відділ міської газети «Прапор перемоги».

Працював тренером шахових гуртків Палацу піонерів у Мукачевому. Серед його учнів були майбутні розрядники, кандидати у майстри та чемпіони. Згуртував навколо себе шахових композиторів-початківців і тих, що вже публікувалися в закарпатській та всеукраїнській пресі; допомагав їм порадами.[5][11] Пропагував шахи, сприяв росту масовості і майстерності гри.

Помер Міклош Локкер 12 серпня 1974 році у Мукачевому. На лікарняному ліжку не розлучався з кишеньковими шахами.

З 1976 року у Мукачевому щорічно проводять шахові турніри пам'яті Локкера.[5][12] В червні 2012 року відбувся 38-ий турнір пам'яті Локкера.[13]

Каміл Найпавер, кандидат історичних наук та шахіст, вважає Міклоша Локкера визначним та найпродуктивнішим шаховим композитором Закарпаття усіх часів. На його думку особистий творчий доробок Локкера заслуговує окремої книжки.[5]

• Каміл Найпавер. Локкер Мікулаш Іржи Золтанович // Хто є хто. Закарпаття. — Випуск 3. — 2007. — С. 25.