Мінеральне озеро
Мінеральні озера, соляні озера (англ. salt lakes) — озера, вода яких містить велику кількість солей (як правило, понад 47 г/кг).
Генезис
Накопичення солей відбувається за рахунок внесення у безстічні котловини розчинених мінеральних солей річками, підземними водами, атмосферними опадами та за рахунок інтенсивного випаровування води з поверхні озер.
Класифікація
За хімічним складом мінеральні озера поділяють на три основні типи:
- карбонатні (содові),
- сульфатні (гірко-солоні)
- хлоридні (солоні).
Крім звичайних розрізняють підводні солоні озера.
Поширення
Мінеральні озера поширені здебільшого в посушливих районах Землі. Приклади: озера Ельтон, Баскунчак (Прикаспійська низовина), озеро Сакське (Крим). Мінеральні озера займають безстічні котловини та утворюються на морському узбережжі (в затоках і лиманах, відокремлених від моря).
Корисні компоненти
Із мінеральних озер добувають кам'яну сіль, мірабіліт, соду, хлористий магній, сполуки брому, йоду, бору та ін. Крім того, використовують сірководневі лікувальні грязі мінеральних озер сульфатного типу.
Найвідоміші солоні озера
- Каспійське море
- Аральське море
- Мертве море
- Велике Солоне Озеро (найбільше солоне озеро Західної півкулі)
- Баскунчак
- Ельтон
- Калійні ставки
Цікаво
У Канаді знайшли суперсолоні підльодові озера, вміст солі в яких перевищує 40 проміле. Для порівняння: вміст солі у водах Чорного моря близько 18 проміле, а Середземного – 39 проміле. Водночас подібні солоні озера виявили на супутнику Юпітера Європі. Науковці вважають, що земні суперсолоні озера можуть вивчатися як аналоги солоних озер на супутнику Юпітера Європі з точки зору зародження і розвитку в таких умовах життя.[1]
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.