Мінько Микола Петрович

Життєвий шлях

Народився та виріс у селі Морозовичі Торчиновицької сільської ради на Львівщині. Закінчив середню школу сусіднього села Торгановичі. Працював столяром. Одружившись, поїхав за кордон на заробітки. Згодом знайшов роботу в Україні. Придбав будинок у Торчиновичах, де мешкав із сім'єю.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України одним із перших з'явився до військкомату навесні 2014-го. Призваний під час третьої хвилі часткової мобілізації Самбірським ОМВК. Пройшов вишкіл на Яворівському полігоні, певний час був інструктором для призовників, згодом вирушив у зону бойових дій.

Старшина, старший стрілець-снайпер 24-ї окремої Залізної механізованої бригади, в/ч А0998, м. Яворів.

6 квітня 2015 року загинув у селищі Борівське Сєвєродонецької міської ради — у місці дислокації військового підрозділу через необережне поводження вибухнула граната Ф-1; тоді ж двоє бійців зазнали осколкових поранень й були госпіталізовані[1].

Похований 9 квітня 2015 року на сільському цвинтарі у Морозовичах.

Без Миколи лишилися батьки, сестра, брат, дружина Олена та двоє дітей, — донька Діана (на той час 6-класниця) і син Давид 2010 р.н.

Вшанування
  • 20 лютого 2016 року на фасаді будівлі Торгановицької ЗОШ І-ІІ ст. відкрито меморіальну таблицю випускнику школи Миколі Міньку.[2]

Примітки
  1. Луганщина за добу — перестрілки в Кримському, Станиці та Трьохізбенці, нещасний випадок у Борівському // Офіційний сайт Геннадія Москаля, 7 квітня 2015
  2. Микола Мінько тепер зустрічатиме й проводжатиме учнів Торговицької школи // facebook Газета «Голос Прикарпаття», 26 лютого 2016

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.