Мірек Боднар
Мірек Боднар (нар. 22 вересня 1985, Івано-Франківськ) — український поет, перекладач і видавець. Головний редактор і співзасновник (разом з Христиною Михайлюк) видавництва «П’яний корабель». Учасник фестивалів «Потяг до Яремче», «Екле», Meridian Czernowitz, «Березневі коти», «Книжковий Арсенал».
| Мірек Боднар | ||||
|---|---|---|---|---|
 Мірек Боднар, жовтень 2012 року | ||||
| Народився |
22 вересня 1985 (36 років) Івано-Франківськ, Україна | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | Поет, перекладач, видавець | |||
|
| ||||
Співзасновник та учасник музично-візуальних проєктів «Франшиза» й «11 вересня». Перекладає поезію з англійської і польської мов. Живе в Івано-Франківську. З жовтня 2010 року до липня 2014 жив у Львові.
Творчість
Як поет Мірек Боднар дебютував у листопаді 2008 року добіркою віршів в інтернет-проєкті центральноєвропейського часопису «Потяг 76».
Перші свої збірки публікував на безкоштовній електронній платформі Issuu.
Перекладав українською мовою вірші Робінсона Джефферса, Джима Моррісона, Ґері Снайдера, Рафала Воячека, Марціна Свєтліцького та Яцека Подсядла.
Окремі вірші автора перекладено англійською, німецькою, польською та російською мовами.
У червні 2015 року здобув перемогу в конкурсі літературної премії Metaphora за переклади з американських і польських поетів.
Цитати
Ялина Садовнікова:
 |
Тексти Мірека Боднара — це такий собі disorder у масштабі одного життя, в одній квартирі, в одному місті. В них повно самотності, яка переливається через край кожної чарки, яку йому подають у барі, коли він сидить і вкотре напивається. Але ще більше — інстинктів самознищення і самозбереження. І ще невідомо, який з них двох для нього важливіший. |  |
|
Варто було писати саме так, варто було так довго чекати на саме такий текст. Варто було чекати на появу поета, який має однакові шанси на визнання й невизнання. Про що я подумав, читаючи Мірека Боднара: це вірші, яких я ще не читав, яких я так довго чекав. Пил доріг, аморфність матерії, непослідовність й алогізм — завдяки простим засобам поетові вдалося відчинити двері до поетичного мислення, приватного, потенційного. | |
|
Міреку Боднареві можна по-справжньому позаздрити. Він узагалі не фільтрує свого поетичного мовлення. Він не боїться повторюватись. Він не боїться бути звинуваченим у наслідуванні та епігонстві. Він не боїться бути звинуваченим у банальності. Він узагалі нічого не боїться — і це дуже добре. Дуже добре, коли не поет керує мовою, а мова керує поетом. У випадку Мірекової поезії ми маємо справу з якимось клінічно і хронічно загостреним проявом хвороби, яку можна назвати «ліричним невтриманням». Тобто, все вказує на те, що Мірек перетворився на медіума певної сили, яку люди називають по-різному — хтось «божевіллям», хтось «віковою забавкою», хтось «мистецтвом». Річ, як завжди, в тому, що правда — посередині. І поезія — це завжди забавка, в якій ми впорядковуємо власне божевілля за допомогою мистецьких методів. Але у випадку з Міреком невідомо, навіщо він це робить — з автотерапевтичною метою чи, навпаки, задля ще більшого загострення? | |
|
Його письмо нагадує Бистрицю або якусь іншу річку, яка тече лише тому, що не може не текти. У ній багато всілякого сміття: пластикові пляшки, використані презервативи, діряві черевики, обгризені кістки і зовсім мало риби. Риба — це, типу, поезія. Але ж ми не прийшли сюди порибалити. Ми прийшли поплавати і випити пива, розслабитись і посміятись або навіть розчулитись і напитись. | |
|
Те, що написав Мірек, не потребує вихваляння. Ці вірші промовляють самі за себе. Це поза молитви. Не знаю, за кого він молиться, не знаю кому, але його молитви достойні того, щоб бути почутими. | |
Олег Гнатів:
|
дивні речі творяться у цьому світі. інтроверт набагато більше може сказати своїм мовчанням, ніж логорейний екстраверт, який в жаху від світу не замовкає ніколи. інтроверт-екстраверт. круть-верть. заюзані інь-янь. зализані чоловік-жінка. мірекові боднареві потрібно було поїхати до львова. мірекові боднареві потрібно було втратити львів, за яким він поїхав. міреки боднарі не приживаються у львові. хіба що в лютому генделі Bukowski. Bukowski давно слідкує за міреком боднарем. Bukowski колись був міреком боднарем і ніяк не може заспокоїтись. як привид. його заспокоює мірек боднар. мовчанням. або танцем поґо. танцем, який танцюють тільки з розбитою головою. | |
|
...перед вами не вірші, не філологічні вихиляси, перед вами — роздертий паспорт, кардіограма, фото в профіль і анфас. | |
|
Мені завжди подобалися в поезіях Мірека Боднара їхні без-посередність, без-понтовість, їхні усвідомлена недосконалість, споріднена з недосконалістю кожного з нас, гідність, з якою вони визнають власну помилку, і завзяття, з яким знову кидаються на черговий бар’єр персонального невимовного, щоб, як казав Беккет, fail better, «помилитися краще». | |
|
Мірек Боднар — поет-подорожник. Він по-бітницьки багато і яскраво мандрує (містами, ландшафтами, жіночими тілами), але, що важливіше, його поезію можна прикладати до душевних ран. Вони від цього не заживуть (бо вони взагалі не заживають), але стане легше. Так, наче перед тобою щойно виговорилася людина, яка має такі ж проблеми, що й ти. | |
Бібліографія
Номерні збірки:
- Хороші вірші, погані вірші (2010)
- Не для продажу (2010)
- Фраґменти свободи (2011)
- молитовник-путівник для прочанина (2012)
- поґо (2012)
- самотні жінки, розлучений чоловік і ще дещо про буденні речі (2012)
- Нульовий меридіан (2013)
- Філандія (2013)
- Видіння любові і смерті (2014)
- Бриколаж (2015)
Друковані збірки:
- ще, ще, ще, не зупиняйся! (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2012)
- Пожертва на світло (Львів: Видавництво Старого Лева, 2014)
- Видіння любові і смерті (Тернопіль: Крок, 2014)
- Бриколаж (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2015, спільно зі збіркою есе Сергія Жадана «Коли спаде спека» в рамках серії «Схід/Захід»)
Переклади:
- Рафал Воячек, «Незакінчений хрестовий похід» (Івано-Франківськ: Видавництво «П’яний корабель», 2016)
- Джим Моррісон, «Американська молитва» (Івано-Франківськ: Видавництво «П’яний корабель», 2016)
Інтерв’ю
- Інколи щось вражаюче трапляється випадково, «Буквоїд», 05 вересня 2013 р.
- 10 питань до Мірека Боднара, «Видавництво Старого Лева», 01 липня 2014 р.
- Цю нестачу звичайне читання не замінить, Litcentr, 19 серпня 2015 р.
- Пропонувати альтернативу, орієнтуватися на власні відчуття, Litcentr, 25 липня 2016 р.
- Ідеалізм нам притаманний, і наразі він виправдовує себе, «Галицький кореспондент», № 38 (572), 22 вересня 2016 р.
- Ми чесно орієнтуємося на меншість, на тих, кому цікаві трохи інші тексти, дещо відвертіші та жорсткіші, «Друг Читача», 09 лютого 2017 р.
- ...вирішили заснувати свою платформу, де абсолютно все вирішуватимемо тільки ми, «Книгобачення», 30 квітня 2017 р.
- Хрестовий похід проти поганого смаку: інтерв’ю із засновниками видавництва «П’яний корабель», «Тиктор медіа», 10 листопада 2021 р.
Рецензії
Переклади
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.