Мірко Богович

Мірко Богович (хорв. Mirko Bogović; 2 лютого 1816, Вараждин — 4 травня 1893, Загреб) — хорватський поет, письменник, видавець і політик. Один із головних діячів хорватського національного відродження епохи ілліризму.

Мірко Богович
Народився 2 лютого 1816(1816-02-02)[1]
Вараждин, Хорватія
Помер 4 травня 1893(1893-05-04)[1][2] (77 років) або 1893[3]
Загреб, Королівство Хорватія і Славонія, Транслейтанія, Австро-Угорщина
Поховання Мірогой
Країна  Австрійська імперія
 Kingdom of Hungaryd
Діяльність поет, політик, автор, письменник
Мова творів хорватська[1]
Членство Хорватська академія наук і мистецтв
 Мірко Богович у Вікісховищі

Біографія

Освіту здобув у військовому училищі в Петроварадині, продовжив навчання у м. Сомбатгей і Загребі.

У 1840 році служив комісаром бана Єлачича в Юрополі, потім був членом рейхсрату, в 1850 році залишив державну службу. Брав участь як політик і письменник у всіх найбільших починаннях хорватів.

Після революції 1848 року, в якій Богович відігравав роль народного лідера, цілком віддався літературі.

Під час реакційного режиму А. фон Баха в 1850-х роках М. Богович був центральною фігурою хорватської літератури в Австрійській імперії.

У 1852 році видавав політичний часопис «Neven», але в 1853 році був посаджений у в'язницю.

З 1860 напрямок Боговича змінився: з ворога мадярів він став прихильником політики примирення, програму якої розробив у 1861 році у брошурі «Programm uber den Wiederanschluss Croatiens u. Slavoniens an Ungarn».

Творчість

Один із засновників хорватської новели («Приповісті»).

Свою літературну творчість розпочав у журналах «Кроація» та «Іллірійська денниця», потім випустив два томи ліричних віршів: «Ljubice» (1844) і «Smilje і Kovilje» (1847), а також політичні вірші: «Domorodni glasi» («Звуки батьківщини», 1848), написав історичні повісті «Pripoverti» (1860), драми: «Frankopan» (1856), «Matia Gubec» (1860) і трагедію: «Стефан, останній король боснійський» (1857).

Автор сатиричних віршів, поезії про романтику, політику й патріотизм.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Hrvatski biografski leksikon — 1983.
  3. https://www.bartleby.com/library/bios/index2.html

Література
  • Енциклопедичний словник Гранат

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.